Навершя зі скіфським богом Папаєм, предмети з Мелітопольського кургану та Гайманової Могили, розкішний бронзовий та керамічний посуд – усе це можна побачити на новій виставці «Збережено в Україні» в Скарбниці Національного музею історії України. Ці пам’ятки грецького та скіфського мистецтва створені понад два тисячоліття тому, врятовані Україною та захищені її хоробрими воїнами.

З початком повномасштабної війни росії проти України синьо-жовтий прапор став символом хоробрості, який упізнають у всьому світі. Власне, ще за радянських часів синьо-жовтий прапор був символом боротьби, через який попередники сучасних окупантів переслідували та нищили. До Дня державного прапора Національний музей історії України (МІСТ) представляє виставку «Прапори Незалежності». 17 прапорів – з космосу та Антарктиди, з полону луганських бойовиків і з донецького аеропорту – за допомогою двох кольорів ілюструють сучасну історію України з її трагедіями та звитягами.

Володимирський собор з’явився в Києві у другій половині 19 століття. З часом він позбувся імперської патини, набув особливого статусу і символізує тисячолітню історію християнства в українських землях. 20 серпня минає 126 років від дня урочистого освячення собору.

Понад вісім років триває героїчний спротив України підступному північному сусіду. Хоробрість і самопожертва наших захисників, згуртованість усіх українців та злагоджена підтримка цивілізованих країн світу помножують віру в перемогу. Впевненості додає і наша історія. Згадаймо обставини гучної перемоги об’єднаного війська козацького гетьмана Івана Виговського, кримського хана та польського короля у битві під Конотопом 1659 року, що завершилася 7–9 липня.

Підтримка європейських країн, зброя польських та турецьких союзників, відновлення релігійної автономії – все це стосується України як нині, так і триста років тому. Статус кандидата на членство у Євросоюзі – одна з найрадісніших для нашої держави новин воєнного червня 2022-го. Це можна назвати відновленням історичної справедливості, адже країна давно культурно та політично є частиною європейського простору. Саме про це Скарбниця Національного музею історії України хоче нагадати за допомогою документів, коштовних предметів побуту та релігії, зброї та інших раритетів у новій виставці «Європейська Україна. Доба Мазепи».

Про початок повномасштабної війни більшість жителів Василькова дізналися за гуркотом ракет. На світанку 24 лютого військовий аеродром у місті нещадно обстрілювали росіяни. Будівля, в якій розташовується Васильківський народний краєзнавчий музей, перетворилася на велике укриття. Понад тиждень містяни майже не виходили на вулиці: місцева тероборона та бійці «Азова» відловлювали російських десантників, які тут висадилися. Тільки на початку березня музейники змогли розібрати експозицію. Зокрема, й колекцію васильківської майоліки, до якої входить відомий півник – такий самий, як і з уцілілої під час авіаудару шафи у Бородянці.

Значну спадщину творів ювелірного мистецтва, яке в Україні звалося золотарством, залишив по собі майстер Іван Андрійович Равич (1677–1762). У колекції Скарбниці Національного музею історії України зберігається 28 предметів, виготовлених золотарем. Більшість збірки – це вироби культового призначення: потири, оправи Євангелій, свічники й піддони від них, дарохранильниця, блюдо, водосвятна чаша, кухлик, напрестольний хрест, а також цікавий зразок світського столового посуду – чайник. Усі вони виготовлені з великою майстерністю, ефектні за формою, мають розкішне оздоблення, яке відповідає стилю бароко в Україні.

На початку травня Ірпінський історико-краєзнавчий музей відновив роботу. Там представляють виставку майстрині петриківського розпису Марії Яненко, що відкрилась за кілька днів до повномасштабної війни. Також можна побачити постійну експозицію – предмети різних епох, пов’язані з історією Приірпіння. Музей уже збирає експонати, пов’язані з новим етапом війни росії проти України. Ми завітали до колег, щоб дізнатися, як вони долають старі та сучасні виклики.

Чи доводилося вам чути про оригінальні витвори середньовічного мистецтва ‒ акваманіли? Акваманіл, або ж водолій – це посудина для води, різновид рукомийника у вигляді реальних та фантастичних тварин, птахів, воїнів-наїзників. Такі рукомийники відомі з античних часів, однак надзвичайної популярності набули в Західній Європі у 12–16 століттях.

Міста і села навколо Києва в перший місяць повномасштабної війни прийняли один із найбільших ударів російського агресора, який проривався на столицю. Деякі співробітники Національного музею історії України пережили це особисто. Серед них – наш дизайнер Юрій Єжель. Він ледь зміг вирватися з Ірпеня 9 березня. Юрій поділився спогадами про те, як росіяни руйнували рідне місто. Тепер йому складно відновити порядок подій по датах, бо все злилося в один жахливий день.