Щодня  10:00 - 18:00
 Каса: до 17:00 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 
 (044) 278 48 64

Б Блог

Субота, 02 липня 2022 10:38

Документи, скарб та зброя: сім артефактів, які доводять, що Україна давно є Європою

Підтримка європейських країн, зброя польських та турецьких союзників, відновлення релігійної автономії – все це стосується України як нині, так і триста років тому. Статус кандидата на членство у Євросоюзі – одна з найрадісніших для нашої держави новин воєнного червня 2022-го. Це можна назвати відновленням історичної справедливості, адже країна давно культурно та політично є частиною європейського простору. Саме про це Скарбниця Національного музею історії України хоче нагадати за допомогою документів, коштовних предметів побуту та релігії, зброї та інших раритетів у новій виставці «Європейська Україна. Доба Мазепи».

Згаданий проєкт відкрито до Дня Конституції України. Ми створювали його разом із Національним заповідником «Києво-Печерська лавра», Національною бібліотекою України імені Володимира Вернадського та Центральним державним історичним архівом України, місто Київ. Один із кураторів виставки та старший науковий співробітник Національного музею історії України Ярослав Затилюк розповів про ключові експонати, які дозволяють побачити те саме європейське минуле козацької України.

 yaroslav

Ярослав Затилюк проводить екскурсію виставкою «Європейська Україна. Доба Мазепи». Національний музей історії України

Гадяцький трактат

Цей документ, підписаний 1658 року представниками Війська Запорозького та Речі Посполитої, засвідчує належність предків українців до союзу європейських країн. За Гадяцьким трактатом, на рівні з Королівством Польським та Великим князівством Литовським з’являється третій член Речі Посполитої – Велике князівство Руське. Цю спільноту представляє козацький гетьман. Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства підпадають під юрисдикцію гетьманського уряду, суду тощо. За Гадяцькими пунктами, Гетьманщина, з-поміж іншого, має окреме 40-тисячне військо, власні фінанси, а Києво-Могилянський колегіум отримує статус академії.

gadyach

Центральний державний історичний архів, місто Київ

Перебування у складі Речі Посполитої є важливим досвідом у історії України, адже козацька еліта адаптувала та розвивала цінності, притаманні цій державі. Ці цінності й нині вважаються ключовими для європейської ідентичності: парламентаризм, свобода, право, справедливість. Такі практики перегукуються з досвідом республіканського Риму та ідеалами класиків античності. На них взорувала еліта Речі Посполитої, а услід за нею – й козацька старшина. І саме на цих засадах, особливо щодо порушення володарем прав та вольностей підданих (а відтак, і порушення присяги), Богдан Хмельницький підняв повстання 1648 року. Гадяцький трактат 1658 року став фіналом цих змагань. Надалі він виступав шаблоном для оформлення відносин Війська Запорозького з новим протектором.

На виставці демонструється примірник статей Гадяцького трактату з фондів Центрального державного історичного архіву, місто Київ.

Конституція Пилипа Орлика

Один із найвідоміших документів у історії України – «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького», укладені 5 квітня 1710 року в місті Бендерах на території сучасної Молдови. Конституція гетьмана Пилипа Орлика відома у двох варіантах: латиною та староукраїнською мовою.

konstitutsiya ukr

Копія Конституції Пилипа Орлика староукраїнською мовою. Центральний державний історичний архів, місто Київ  

Варіант староукраїнською зберігається у фондах російського державного архіву давніх актів. Відомо, що наприкінці 18 століття запорожці передали його разом із іншими документами Платону Зубову, фавориту Єкатерини ІІ. Цей рукописний примірник засвідчений печаткою та підписом гетьмана, до нього додається грамота шведського короля Карла ХІІ, який визнає чинність угоди. На виставці представлена фотокопія з фондів Центрального державного історичного архіву, місто Київ, який 2010 року офіційно зробив її в російському держархіві. Латиномовний оригінал зберігається в Національному архіві Швеції, представлену копію зробили для Національного музею історії України у 2008-му.

konstitutsiya latina

Копія Конституції Пилипа Орлика латиною. Національний музей історії України

Обидва варіанти Конституції складаються з 16 статей. У документі староукраїнською мовою також є преамбула – вступна стаття, в якій пояснюється, хто такі козаки, чому вони повстали проти Речі Посполитої та московського царя, чому московія не має права на Київ і чому козаки мають бути в союзі із кримським ханом та шведським королем. Також у згаданому варіанті наведено присягу Пилипа Орлика перед Військом Запорозьким. Прикметно, що одна зі статей Конституції присвячена корупції.

Грамота Константинопольського патріарха

Перша стаття Конституції Пилипа Орлика починається з питання віри. Засвідчується, що козаки воювали за православну віру, а православний самодержець, себто Пьотр І, не дотримався своїх зобов’язань. Отже, завдання гетьмана – повернути послушенство Києва Константинопольському патріархату як споконвічному пастирю. Це було відповіддю на насильницьке перепідпорядкування Київської митрополії Москві 1686 року. Незаконність цього кроку засвідчує грамота 1681 року Константинопольського патріарха Якова про призначення єпископа лідорикійського Панкратія митрополитом Галицьким і Кам’янця-Подільського та екзархом усієї Малої Русі (так називали українські терени в патріаршій канцелярії). Документ зберігається у фондах Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського.

gramota

Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського

Грамота написана грецькою мовою, на ній – підпис патріарха. Печатка втрачена. Номінація «митрополит Галицький» відома ще з 14 століття. Грамота є яскравим прикладом реалізації влади пастирем Київської митрополії – Константинопольським патріархом. Оригіналів патріарших грамот для теренів Київської митрополії в Україні збереглося небагато. Експонована на виставці – одна з небагатьох, до того ж, у доброму стані.

Меч ката

Частина виставки присвячена функціонуванню магдебурзького права в житті міст Гетьманщини. Йдеться про прообраз сучасного самоврядування, яке розвивалося у багатьох європейських містах і було чужим для московії. Поруч із судовими протоколами Полтавського суду та Литовським статутом, які унаочнюють європейські практики судочинства Гетьманщини, демонструється меч ката. Цю залізну зброю 1683 року виготовив майстер Якоб із німецького міста Ольдесло, її використовували в Кенігсберзі.

mech

Національний музей історії України

Померти від меча було привілеєм шляхти, бо це вважалося почесним способом і відбувалося швидко. Людей нижчого походження страчували через повішення, зрідка – через спалення. Утримання ката коштувало дорого, протягом 18 століття в Гетьманщині вони працювали в шести містах. Кат у Переяславі за перші кілька років роботи купив розкішний маєток у центрі міста, а в Києві протягом 16 століття певний час не було власного ката (не вистачало коштів на його утримання), тому таку людину запрошували з Кам’янця-Подільського. Багато хто не хотів іти в кати, нерідко це були люди із кримінальним минулим.

Меч ката з фондів Національного музею історії України важить 6-7 кг, на ньому зроблено напис «Моя надія, єдиний Господь, і єдина Слава Господня».

Польське сідло за східним зразком

Окрема зала виставки присвячена союзникам Гетьманщини – європейським королям, а також кримськотатарським володарям. Оскільки їхня допомога здебільшого була військовою, в цьому залі багато зброї – лук зі стрілами, рушниці, шаблі. Звернімо увагу на сідло 17 століття – це пишна частина військового спорядження. Відвідувачі мають змогу побачити її вперше за багато років, до того ж, після тривалої реставрації, яку провели фахівці Національного музею історії України.

sidlo

Національний музей історії України

Дослідниця Олена Попельницька відзначає, що такі сідла типу кульбака були частиною кінського спорядження елітних кавалерійських загонів польських гусар. Їхніми прототипами були східні сідла (іранські, турецькі), які у значних кількостях надходили до тогочасної Європи як дипломатичні дарунки, предмети торгівлі та військові трофеї. Також сідла турецького типу виготовляли у багатьох європейських містах вихідці з територій, що входили до складу Османської імперії – вірменські та грецькі майстри.

Сідло з колекції Національного музею історії України датується 17 століттям. Його виготовлено зі шкіри та заліза, рясно оздоблено шитвом, сухозліткою, напівкоштовним камінням та емалями.

Лелюхівський скарб

Боротьба потребує грошей, і про це на виставці нагадує один із найбільших скарбів, знайдених на території України. Йдеться про скарб із села Лелюхівки Полтавської області, який містить близько 13 300 предметів – монет та інших речей.

lelyukhivka

Національний музей історії України

Скарб випадково знайшов один із робітників під час укріплення берегів річки Ворони навесні 2000 року. Загалом скарб складається з європейських монет кінця 16 – кінця 17 століть, зокрема золотих дукатів і срібних талерів. Це унаочнює, що в Гетьманщині користувалися європейськими грошима. Проте частина грошей промаркована, а насправді зіпсована, клеймами московського царя із зображенням вершника зі списом та роком маркування.

На території Гетьманщини під протекторатом московії дуже неохоче користувалися московськими копійками, надаючи перевагу європейським грошам. Із середини 17 століття іноземні гроші на території російської імперії можна було використовувати лише зі згаданими клеймами.

Історія скарбу достеменно невідома. Можливо, це була військова скарбниця. Існує версія, що скарб пов’язаний із гетьманом Ханської України Петром (Петриком) Іваненком. Він походив із Полтавщини, був поборником незалежної України та наприкінці 17 століття підняв антимосковське повстання.

«Тріумф Мазепи»

В добу гетьмана Івана Мазепи прагнення козаків до Європи переросло у драматичну боротьбу з московським самодержцем. Тоді предки українців програли, але нині ми маємо шанс нарешті здолати північного сусіда. В експозиції виставки представлена гравюра «Тріумф гетьмана Івана Мазепи», створена 1706 року майстром Іваном Мигурою, в чернецтві Іларіоном, і виготовлена у друкарні Києво-Печерської лаври. Хоча зображення Мазепи тут схематичне, важливо, що воно є прижиттєвим. Гетьман – у античних обладунках, у оточенні муз, добрих справ і київських церков, які реставрували його коштом. Покровительство церквам тоді було важливою чеснотою, і мало хто міг позмагатися з Мазепою в меценатській щедрості. Гравюра, виконана в дусі європейської графіки, зберігається в Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра».

triumf

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»

Фактично, перемога України над росією нині й буде тим тріумфом Мазепи, відтермінованим на 300 років.

***

Відвідати виставку «Європейська Україна. Доба Мазепи» можна лише у складі екскурсійних груп, щогодини, з 10:00 до 17:00, у Скарбниці Національного музею історії України (вул. Лаврська, 9). Екскурсії відбуваються із середи по неділю. Попередньо потрібно зареєструватися за номером телефону (044) 280-13-96.

 

Марія Прокопенко

Колаж на заставці Юрія Єжеля

На заставці використано зображення універсала гетьмана Івана Мазепи київському митрополиту Варлааму Ясинському щодо матеріального забезпечення Петропавлівського монастиря у Києві. 1695 рік, з автографом і печаткою гетьмана. Експонат виставки з фондів Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Також використано зображення печатки з документів 18 століття Генеральної військової канцелярії. Фонди Національного музею історії України

Переглянуто 19024 рази(ів)

Пошук по сайту

Календар подій

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Новини

Анонси

Експонат Тижня

logo

КОНТАКТИ:

Тел:

 +38 044 278 48 64

Запобігання корупції

Виконуючим обов’язки уповноваженої особи з питань запобігання корупції в Національному музеї історії України є провідний фахівець з антикорупційної діяльності – Базиленко Олег Анатолійович.

 dovira@nmiu.org

 вул. Володимирська, 2, м. Київ, 01001

Приєднуйтесь