Активна фаза російсько-української війни посилила інтерес до певних аспектів німецько-радянської війни 1941–1945 років. Зокрема – щодо співвідношення загиблих солдатів і офіцерів воюючих сторін. В істориків дотепер існують кардинальні розбіжності стосовно цього.

Всупереч сучасній ворожій пропаганді, ідея українського національного простору не була вигадана ані більшовиками, ані західними «генштабами» на початку 20 століття. Уявлення про українські етнічні землі від Сяну до Дону і від Прип’яті до Чорного моря органічно сформувалося в українському середовищі вже на початку національного відродження в першій половині 19 століття.

19 березня відзначає свій день народження Ліна Костенко – видатна українська поетеса та письменниця, авторка пророчих слів: «І жах, і кров, і смерть, і відчай, і клекіт хижої орди, маленький сірий чоловічок накоїв чорної біди».

Творчість поетеси в ці нелегкі для України дні є надзвичайно актуальною. Звернімо увагу на історичний аспект її масштабного доробку, що має зв’язок з експонатами Національного музею історії України – МІСТ.

Не буде перебільшенням твердження, що історія київських скарбів – це історія їх численних пограбувань та менш численних спроб збереження. Розповімо про найприкметніші з них. Зокрема, про ті, які можна побачити в Національному музеї історії України та його Скарбниці.

Які пам’ятки із зібрання Національного музею історії України свідчать про внесок Вікентія Хвойки в українську археологію

21 лютого 2022 року виповнюється 172 роки від дня народження Вікентія Хвойки – знаного дослідника археологічних пам’яток, талановитого художника, одного із засновників Київського художньо-промислового і наукового музею (тепер – Національний музей історії України). Роботи цього науковця дали змогу створити першу наукову концепцію історичного розвитку землеробського населення Середнього Подніпров’я від кам’яної доби до епохи Середньовіччя.

Для науковця стародавня фальшивка може мати не меншу цінність, ніж оригінал, адже вона є важливим свідком своєї епохи. Український археолог і нумізмат Кирило Мизгін багато років вивчає наслідування та копії римських монет, які виготовляли варвари на території сучасної України. На жаль, чимало унікального матеріалу для досліджень пан Кирило бачить лише на фотографіях з аукціонів, зокрема закордонних. Туди знахідки потрапляють від нелегальних скарбошукачів із металодетекторами, так званих «чорних археологів».

Нині Кирило Мизгін працює науковим співробітником факультету археології Варшавського університету у Польщі. Через специфіку досліджень іноді він відстежує втрати унікальних монет. Про те, чим цінні варварські копії та наслідування та як можна попередити розкрадання пам’яток – у інтерв’ю з Кирилом Мизгіним.

До 50-річчя розкопок кургану Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе (нині м. Покров) на Дніпропетровщині Скарбниця Національного музею історії України відкрила виставку «Пектораль. Знахідка століття». Її створили у співпраці з Інститутом археології Національної академії наук України й урочисто відкрили 30 липня 2021 р. Виставка побудована за хронологією перебігу розкопок відповідно до записів із польового щоденника керівника археологічної експедиції Бориса Мозолевського. Експонати послідовно відтворюють етапи дослідницьких робіт.

Саме оригінал Пекторалі став центральним предметом виставки. Прикраса належить до того дуже обмеженого кола історичних, археологічних, культурно-мистецьких артефактів, які виходять за межі власного контексту та набувають знаковості не тільки у своїй країні, а й у світі. Тому, вже на етапі підготовки експозиції, було вирішено один із тематичних блоків присвятити, так би мовити, сучасному «життю» пекторалі.

Кінець року для Національного музею історії України особливо святковий. Адже 26 грудня 1901-го Музей старожитностей та мистецтв, «спадкоємцем» якого є МІСТ, відкрив частину експозиції для відвідувачів. А 30 грудня 1904 року заклад урочисто освятили й відкрили під назвою Київський художньо-промисловий і науковий музей імені імператора Миколи Олександровича. Музей розташовувався у будівлі на вулиці Грушевського, 6, згодом він став родоначальником МІСТ і Національного художнього музею України (NAMU). Розповідаємо кілька цікавих фактів про заснування закладу.

Цього року збігаються в часі два важливі для сучасної української історії ювілеї. Йдеться про 100-річчя від завершення національно-визвольних змагань 1917–1921 років та 30-річчя незалежності країни. Національний музей історії України – МІСТ поєднує ці дати в проєкті «Народжена волею, стверджувана зброєю!». Виставка демонструє тяглість традицій українського війська та поєднує історію збройних формувань періоду Української революції 1917–1921 років зі звитягою сучасних Збройних сил України.

Про Федора Ернста можна зняти пригодницький фільм із трагічним фіналом. Він – авторитетний мистецтвознавець, врятував тисячі українських пам’яток, третину життя перебував на засланнях, був розстріляний. Проте сценаристу варто підготуватися до проблем із матеріалом, бо особистих речей Федора Ернста майже не залишилося. З цим зіткнулися і співробітники Національного музею історії України – МІСТ, коли готували виставку «Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста». Однак про дослідника розповідають його справи.