Українські землі в період XVII - XVIII ст. опинилися у складі Московської держави і Речі Посполитої. В цей же час сформувалась козацька державна автономія і відбулося заселення Слобожанщини - своєрідної буферної зони між автономною Гетьманщиною та Москвою, відбулася революція під проводом Б. Хмельницького. Водночас посилився вплив на культуру церковних інтелектуалів, зокрема Київської митрополії, здійснила перші кроки Унійна Церква, Києво-Могилянський колегіум здобув університетський статус. У Російській імперії був відчутний український вплив у різних сферах, проте  після невдалого виступу Івана Мазепи проти Петра І з’явилася перша українська політична еміграція. У річпосполитській частині України в цей час вібувалося протистояння, відоме як Коліївщина, населення цих земель відрізнялося від Гетьманщини більшою етнічною строкатістю, тут поширився хасидизм. Українське мистецтво XVIII ст. перебувало під впливом бароко. Кінець століття ознаменований черговим перерозподілом українських земель внаслідок поділів Речі Посполитої, низкою реформ у адміністративній та соціальній сферах, а також змінами, що зрештою спричинили появу модерної системи освіти.