Під час досліджень Товстої Могили науковці з Інституту археології дослідили насип кургану, залишки поховальної тризни, Бокову та Центральну гробниці скіфської знатної родини і численні поховання коней та підлеглих осіб.

Борис Мозолевський вирішив залучити також операторів для зйомок процесу досліджень. Після виявлення золотих речей місце розкопок почали відвідувати колеги-археологи, журналісти, партійні діячі та натовпи небайдужих.

30 березня, вівторок

Сфотографував вид кургану... Насип розбили по лінії Пн-Пд і почали знімати західну половину з вершини. Бульдозер ледь видерся на курган, настільки розкиснув ґрунт. Не по квітневому холодно.

31 березня, вівторок середа

Приїхав з Києва лаборант О.М. Загребельний. Мерзнемо удвох, холодно до неможливості...

3 квітня, субота

Сьогодні та завтра будемо продовжувати працювати у дві зміни, іншого виходу немає – курган виявився велетенським...

При зачистці підкурганної поверхні у Пн-Зх частині показався рів завширшки до 1,5 м. На жаль, вся його західна частина йде під залізничну колію.

Б. Мозолевський, Польовий щоденник

Основних небіжчиків, яких Борис Мозолевський називав «цариця» та «царевич», відправили в засвіти в оздобленому золотими платівками одязі, в золотих прикрасах, із коштовним металевим, глиняним античним, скляним передньоазійським (?) посудом. Дослідники виявили залишки дерев’яного помосту під скелетом жінки та дерев’яного саркофагу, обробленого алебастром, навколо решток дитини. Ці два поховання вирізали монолітами, які нині експонуються в Скарбниці НМІУ.

Поховання скіфських знатних осіб часто супроводжувалися не лише різними наїдками (напутня їжа в казані), вином (амфора), посудом, предметами особистого користування, а й зумисно вбитими підлеглими особами. В Товстій Могилі таких осіб було семеро. За речами, покладеними разом із ними, вчені намагаються зрозуміти прижиттєві заняття тих людей. Звідси й умовні назви «охоронець», «кухарка» тощо. Зокрема, «охоронця» поховали зі стрілецьким набором (сагайдак, лук, стріли). Вченим вдалося зафіксувати тлін сагайдака та простежити археологічно форму скіфського лука (довжиною 56 см).

У господарській ніші бокової та дромосі центральної гробниць знайшли різноманітний посуд, що був невід’ємною частиною життя скіфів.

18 травня, вівторок

Сьогодні 13-річчя моєї доньки. Сьогодні відкрили непограбоване поховання скіфської цариці. Сьогодні прийшов сигнальний номер моєї книжки. Сьогодні свято.

Б. Мозолевський, Польовий щоденник

Всього в кургані виявили рештки поховань семи коней. Усі вони були із вуздою та сідлами. Шістьох поклали у дві спеціальні могили (по три коня у кожній) неподалік центральної гробниці. Ці могили сумістили із похованнями «конюхів». Коней зі срібною вуздечкою супроводжували два «конюхи» без жодних супутніх речей. Одному із супровідників було близько 10–12 років. Трьох коней із золотою вуздечкою супроводжував «конюх» із золотою дротяною гривнею та залізним браслетом. До його могили поклали берестяний сагайдак із 55 стрілами та два залізні ножі з кістяними ручками.

Сьомого коня поклали із підігнутими ногами, головою в напрямку центральної гробниці на ґрунті, вийнятому при спорудженні південної кінської могили (так званому викиді). Його вуздечка не містила коштовних прикрас.

Центральна гробниця скіфського правителя складалась із вхідної ями, двох господарських ніш та основної поховальної камери, з’єднаної із вхідною ямою коротким коридором (дромосом). Камера мала площу 8,8 м² по дну та висоту 1,6–1,8 м. Грабіжники винесли з камери більшість цінностей і сильно перемішали речі, що залишилися. В непорушеному стані дослідники зафіксували лише окремі кістки ніг небіжчика із залишками бронзових кнемід.

Грабіжники не помітили речі у дромосі, які дають нам загальне уявлення про статус, багатство та, можливо, естетичні вподобання їхнього власника.

18 червня, п’ятниця

Немає сумнівів, що і це підземелля пограбоване. Та все ж таки не полишає відчуття, що у могилі мають залишитися відмінні знахідки.

21 червня, понеділок

...Роздивившись пектораль, вирішили розчистити заразом і меч. Всі були засліплені широкою золотою пластиною, що покривала верхню частину піхов.. Ні, на сьогодні досить.

Б. Мозолевський, Польовий щоденник