Невіддільну частину історії Русі становлять непрості відносини зі степовими сусідами, які час від часу здійснювали на неї військові набіги. 915 року на Русь вперше прийшли печеніги ‒ об’єднання тюркських племен. Про боротьбу з ними були складені героїчні оповіді, відомі з літописних переказів. Зокрема, це історії про хороброго київського юнака, який пробрався через табір печенігів, про двобій печенізького богатиря та хлопчини-кожум’яки, про хитрість жителів Білгорода (давнього міста на правому березі річки Ірпінь), які врятували поселення від печенізької облоги. Ці оповіді прославляють хоробрість простих людей в обороні рідної землі.

У Скарбниці Національного музею історії України зберігаються релігійні стародруки 17–18 століть, особливо цікаві з мистецького погляду. Вони оздоблені вишуканими срібними оправами, які створили відомі українські золотарі. Кожна оправа – це квінтесенція смислів, закладених у книгу, візуалізація ключових євангельських подій та постатей. Кожне зображення, розміщене на оправі, – це образок (маленька ікона), візуальний провідник до світу Слова, в який поринає людина, відкриваючи Книгу і заглиблюючись у читання.

Пречиста Діва Марія (Богородиця) є однією із центральних постатей духовної культури світу. Український народ пошановував Божу Матір ще перед повною християнізацією нашої батьківщини. Власне культ Богоматері в Україні-Руси склався із прийняттям християнства у 988 році. Тут її образ потрапив на вдячний ґрунт, адже етнографи стверджують, що устрій на українських теренах був матріархальним, тож жінку-матір у сім’ї дуже шанували, без неї родина не могла існувати.

20 квітня 1622 року (за новим стилем) у Києві від отриманих поранень після переможної військової кампанії під Хотином помер славетний гетьман Війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний. У пантеоні героїв української історії він добре знаний і як вправний воєначальник, і як патрон українського православ’я та освіти.

Ранок 24 лютого для Сергія Лаєвського, директора Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського, почався з вибухів. Він прийшов на роботу, щоб разом із колегами рятувати колекцію від війни. Вперше заночував вдома 9 квітня. Ці понад 40 днів Чернігів був в облозі, під постійними обстрілами росіян. В цей час музей також дав прихисток місцевим жителям, які пересиджували повітряні атаки в його підвалі. У квітні українські військові відбили атаку росії на чернігівському напрямку, в місті відновлюється нормальне життя.

The huge international project “Rus – Vikings in the East” started at the Moesgaard Museum near Aarhus, Denmark in January. There are 2000 objects from nine countries on display. 15 museums and institutions from Poland, Latvia, Lithuania, Germany, Sweden, Finland, Norway, Denmark and Ukraine take part.

Потужний міжнародний проєкт «Русь – вікінги на Сході» відкрився в січні в Музеї Мозґорд поблизу данського міста Орхуса. На виставці представлено 2000 об’єктів із дев’яти країн. Участь беруть 15 музеїв та установ із Польщі, Латвії, Литви, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Норвегії, Данії та України.

Підвищення ролі артилерії (а відтак – і зростання кількості жертв артилерійських обстрілів) під час Першої світової війни стимулювало розробку та масове виробництво захисних сталевих касок. Вони замінили кепі та одразу стали важливою частиною армійського екіпірування.

На 7 квітня припадає один із найбільших християнських празників – Благовіщення Богородиці. Воно належить до групи дванадесятих свят (12 найважливіших після Великодня свят християн східного обряду). На Благовіщення різні церкви пригадують ключову для християнства подію – те, як архангел Гавриїл оголосив Діві Марії, що вона народить Ісуса Христа. Із цим празником пов’язано чимало народних звичаїв та вірувань, що належать до сфери так званої «народної побожності». Однак звернімо увагу на інше – на офіційну, «високу» релігійну культуру.

Харків одним із перших постраждав від повномасштабної війни росії проти України, яка почалася 24 лютого. Це давнє козацьке місто є живим підручником з історії України. Статус міста Харків отримав 1654 року. Саме тут був центр Харківського слобідського козацького полку із фортецею з вежами та підземними ходами. В Харкові 1805 року було відкрито один із перших світських університетів. А в 1820‑х місто стало центром відродження української культури. Тут з’явилися перші видання з мовознавства, історії, літератури та етнографії.