У результаті післявоєнного перерозподілу територій у Європі українські землі опинилися у складі декількох країн: СРСР, Польщею, Румунією і Чехословаччиною. У жодній з цих держав українці не мали можливості розбудовувати національну автономію, до того ж вони повсякчас зазнавали утисків. Відсутність діалогу українців Галичини з польською владою зумовила розгортання політики пацифікації, що зі свого боку призвела до посилення позицій ОУН на західноукраїнських землях. Нова економічна політика та українізація на теренах СРСР стали нетривалим полегшенням після кривавої дійсності воєнного комунізму. Вже незабаром у країні розгорнулися масові чистки за класовими, ідеологічними та національними ознаками.