29 березня 1728 року в селі Лемешах Київського полку (нині –  Чернігівська область) народився Кирило Розумовський, якому судилося стати останнім гетьманом козацької України. Звично наголошують на тому, що його батько належав до рядового козацтва. Проте історики припускають, що за жіночою лінією Кирило все-таки був пов’язаний зі старшинським середовищем: його матір мала серед предків сотника.

Зброя є одним із перших винаходів людини. На виставці «През шаблі маєм права!» в Національному музеї історії України (МІСТ) можна простежити історію розвитку та використання зброї на території країни від кам’яної доби до сучасності.

Металургійний комбінат «Азовсталь» у Маріуполі заснували страшного 1933 року. Це був один із центрів індустріалізації, місце, де плекали культ соціалістичних досягнень. Нині промисловий гігант асоціюється з подвигом українських військових, які понад два місяці, перебуваючи у повному оточенні, чинили опір російським окупантам. Виставка «Азовсталь: нові сенси» у Національному музеї історії України (МІСТ) присвячена цій зміні сприйняття.

На виставці «MIRAS. Спадщина» у Скарбниці Національного музею історії України можна побачити кілька світлин із архіву Мурвет Аметової. Фотографії зроблено наприкінці 1920-х – у 1930-х роках. Незабаром родина Мурвет пережила депортацію і змогла на чужині зберегти рідну мову та традиції. В 1990-х родина повернулася з Таджикистану на півострів та оселилася в Севастополі. Мурвет розповіла історію своїх світлин, зокрема, про дивовижну «ката» – бабусю Есму, яка все життя, навіть у засланні на Уралі, розмовляла лише кримськотатарською мовою. Далі – пряма мова Мурвет.

У 1917–1918 роках колишня російська імперія розпалася на 14 держав. П’ять із них – Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія і Польща, змогли зберегти незалежність. Інші дев’ять, зокрема й Україну, завоювали більшовики. Вони проголосили на цих територіях «незалежні» радянські республіки, що силоміць утримувалися у сфері впливу кремля.

Так, на території України розмістили шість армій, що налічували 1,2 мільйона бійців. Однак, розуміючи, що утримати завойовані землі лише силою не вдасться, керівництво російської комуністичної партії (більшовиків) спробувало переконати уряди республік у тому, що вони цілком незалежні. Тож 28 грудня 1920 року між РРФСР та створеною 1919-го УСРР було підписано договір, згідно з яким держави визнавали незалежність одна одної та декларували укладання військового та господарського союзу. Аналогічні договори було укладено і з іншими республіками.

У нумізматичній колекції Національного музею історії України зберігається низка пам’яток західноєвропейського медальєрного мистецтва. До них належить прикметна німецька медаль кінця 17 століття. Обставини її появи висвітлюють один із епізодів спільної історії Речі Посполитої, до якої належала частина території сучасної України, та Саксонії.

Йдеться про елекційну та коронаційну медаль, викарбувану 1697 року у пам’ять про обрання королем Речі Посполитої саксонського курфюрста Фрідріха Августа, який у Польщі отримав ім’я Август ІІ Сильний. Медаль створив Георг Гауч – відомий нюрнберзький медальєр кінця 17 – початку 18 століть. Вона виготовлена зі срібла 958 проби, за вагою (27,8 г) та розмірами (діаметр – 48 мм) наближається до стандартів талера – основної обігової срібної  монети Західної Європи 16–19 століть. Медаль містить яскраві алегорії, які нагадують, яким непростим був шлях Фрідріха Августа до престолу.

2022-го минає 170 років із часу сенсаційної знахідки так званого Ніжинського скарбу. З одного боку, ця знахідка підштовхнула наукові кола до тривалої дискусії, а з другого – поклала край сумнівам щодо існування монетного карбування в Руській державі. Розповідаємо, як знайшли скарб і що він змінив у науковому світі.

Світ ловив, та не спіймав Сковороду за його життя, проте дослідники намагаються зробити це нині. Речей філософа майже не залишилося, і де вони зараз – питання. Його твори здебільшого відомі з переписаних копій шанувальників, а біографія – з «житія», створеного учнем і другом Михайлом Ковалинським. 3 грудня минає 300 років від дня народження філософа. До цієї дати Національний музей історії України (МІСТ) разом із партнерами представляє проєкт «Світи Григорія Сковороди». Це – спроба відтворити світ, у якому жив і творив свою філософію Григорій Сковорода.

Скарбниця Національного музею історії України разом із громадською організацією «Алєм» представляє проєкт «MIRAS. Спадщина», присвячений культурі кримських татар. Мета – ознайомити відвідувачів із культурою корінного народу України, розкрити значення її основних символів.

Майже всі експонати, а це, зокрема, розкішні ювелірні пояси, традиційне вбрання, вишивка золотом, посуд для кавування, кераміка, оздоблені орьнеком. «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (2018) та до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО (2021).

16 вересня 1658 року гетьман Іван Виговський у місті Гадячі підписав договір із представниками польського короля Яна Казимира. За цим документом козацька Україна входила до складу Речі Посполитої на рівних правах із Короною Польською та Великим князівством Литовським. Укладення Гадяцького трактату ознаменувало розрив Військом Запорозьким протекторату з московським царем, проголошеного у Переяславі 1654 року. Водночас документ є своєрідним підсумком козацької революції, розпочатої 1648-го Богданом Хмельницьким: після десяти років війни козаки фактично «поверталися» до Речі Посполитої, але на умовах самостійної державної формації.