Експонати з України привертають велику увагу з перших днів роботи виставки. Національний музей історії України (МІСТ) та його філія Скарбниця надали 201 артефакт. Це зброя, фішки, арабські та римські монети, ювелірні прикраси, зокрема, знаменита діадема з поселення Дівич-гора в селі Сахнівці на Черкащині. Також цікаві експонати з Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського, Запорізького обласного краєзнавчого музею та Інституту археології НАН України.

Проєкт «Русь – вікінги на Сході» знайомить світ із унікальними старожитностями з України. А після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України, це також допомагає привернути увагу до культурної спадщини нашої держави та загроз навколо неї.

Паулін Асінгх, координаторка виставок Музею Мозґорд, каже, що предметами МІСТ на виставці захоплюються багато гостей, які висловлюють співчуття Україні. Проєкт та його наратив цікавлять відвідувачів і через війну в Україні. Паулін Асінгх розповіла більше про проєкт та його унікальність для іноземної аудиторії.

«Предмети з українських колекцій були передумовою успіху»

Як народилася ідея виставки?

У Музеї Мозґорд ми кілька років хотіли розповісти історію мандрівок вікінгів на схід. Історія тих, хто подорожував на захід, наприклад, на територію сучасної Англії, і повернувся додому, відоміша широкому загалу. Історія тих, хто мандрував на схід, залишався там і разом з іншими народами створив нову ідентичність, не дуже відома нашим гостям. Нам було цікаво розповісти цю історію та зробити про неї виставку.

Паулін Асінгх. Фото Музею Мозґорд

В проєкті багато учасників з України, Латвії, Німеччини тощо. Як ви знайшли партнерів? Які були основні критерії для цього?

Ми прагнули знайти предмети, які могли б обґрунтувати нашу розповідь. Передумовою успіху проєкту були артефакти з українських колекцій. Мій колега звернув увагу, що новим директором Національного музею історії України став Федір Андрощук. Я щойно закінчила читати його книгу «Вікінги на Сході», яка мене надихнула. Я зв’язалася з паном Федором восени 2020 року, щоб запропонувати співпрацю і взяти для виставки предмети з колекції музею. Директор сприйняв це дуже позитивно і допоміг як із наданням власних колекцій, так і з порадами щодо інших українських колекцій, які могли б доповнити нашу історію. Ми вдячні пану Федору за професійний внесок і дискусії, а також за координацію роботи з українськими інституціями. І, що не менш важливо, дякуємо за вражаючі предмети з колекції МІСТ, надані для виставки.

Що стосується предметів із країн Балтії та Польщі, то важливо було висвітлити як скандинавський напрямок, так і життя місцевих племен сходу. Було необхідно пояснити, кого зустріли скандинави під час своїх подорожей на схід. Крім того, ми шукали об’єкти, які демонструють злиття місцевого та скандинавського, взаємні культурні впливи в традиціях, дизайні тощо. Важливим також було питання, чи створюють скандинави колонії на чужині чи асимілюються з людьми, з якими зустрічаються. Срібні скарби з Польщі є, серед іншого, значущими в розповіді про торгівлю людьми.

Розділ, присвячений зв’язкам із Балтією, зокрема розповідає про торгівлю людьми. У вітрині – срібні вироби з Латвії та Польщі. Якоб Дуе, Музей Мозґорд       

Загалом, ми використовували нашу мережу та існуючих партнерів Мозґорду для добору предметів на виставку. Також література давала мені багато підказок щодо цікавих колекцій, які допоможуть висвітлити обрану тему. Як згадувалося, ми пішли скандинавським шляхом у дослідженнях об’єктів. Скандинавські предмети важливі для документації нашої оповіді, як і предмети, які демонструють суміш впливів слов’ян, степових кочовиків та скандинавів. Багато таких об’єктів зустрічаються в колекціях з України. Ці артефакти добре виконані та добре збережені. Чимало з них належали еліті.

Цікава історія київського князівського оточення та тісних зв’язків між Руссю з центром у Києві та півднем Скандинавії, зокрема Данією. Україна та Данія мали міцні зв’язки понад 1000 років тому.

Крім того, срібло є центральним предметом всієї виставки. Адже ми бачимо, що скандинавські подорожі мотивовані жагою до срібла халіфату.

«Групи людей, які торгували на річках, створили нову імперію – Русь»

Який сюжет виставки?

Ця виставка переносить відвідувачів у сценографічну подорож тривалістю 250 років, це приблизно 800–1050 роки нашої ери. Тоді вікінги з півдня Скандинавії перетнули Балтійське море і проникли на східноєвропейський континент через широко розгалужені річкові мережі навпроти тодішніх наддержав: Візантійської імперії зі столицею Константинополем на південь від Чорного моря та Аббасидським халіфатом на Каспійському морі на сході. Багатства Сходу та торгівля з наймогутнішими королівствами світу ростуть у 800–1050 роки. Вікінги вирушають у подорожі як воїни та купці, вони вимагають податків та діють як «мафія» у масштабній торгівлі хутром і работоргівлі з халіфатом, який, у свою чергу, розплачувався великою кількістю срібла у вигляді дирхемів – арабських монет.

Разом із місцевими племенами (збірна назва на виставці: руси / руські варяги) вікінги засновують торгові станції та поселення в чужих краях. Руські варяги або руси – термін, яким називали мандрівників по річках Східної Європи. Цей багатокультурний народ поєднує скандинавські, слов’янські, фінські та степові кочові традиції. Вони не походять із однієї конкретної географічної області. Але групи людей, які зустрічалися під час торгівлі вздовж річок, фундували торгові станції і створювали нову культуру та нову імперію – Русь.

Відтворення купелі з візантійського собору Святої Софії, в якій хрестилися варяги перед тим, як їх приймали до охорони імператора. Якоб Дуе, Музей Мозґорд

Вікінги зустрічають звіроловів на крижаній півночі, балтійські та слов’янські народи – далі на півдні, а також кочовиків південних степів. Вони подорожують до халіфату і контактують з арабськими купцями, відвідують торгові міста. У Візантії вони кидають виклик східноримському імператору, і згодом багато руських вікінгів служать його особистими охоронцями. Торгівля з халіфатом та Візантією має вирішальне значення для подорожей і поселень вікінгів на Русі. Суворий контроль за торгівлею хутром у холодних північних регіонах і, не в останню чергу, работоргівля сприяють успіху вікінгів на сході.

Руси започаткували міста і станції для торгівлі на великі відстані, транзитні вузли. Також вони досягли монополії на торгівлю по річкових системах. Зустрічі з місцевими племенами являють суміш дипломатії та кривавих конфліктів.

У центрі уваги виставки – подорожі, культурні зустрічі, торгівля, влада та дипломатія. Історія представлена в дев’яти актах – галереях із певною сценографією. Вони відповідають визначеним точкам подорожі: відправлення зі Скандинавії у пошуках срібла, Балтійське узбережжя та Балтія, станція мисливців за хутром на півночі, плавання по річках, зокрема подолання семи небезпечних порогів, Київ – центр Русі, Константинополь, Ітиль (столиця хозарського каганату, район сучасного міста Астрахані. – Авт.), халіфат, Ґотланд і Бірка (поселення на території сучасної Швеції. – Авт.).

Розділ виставки, присвячений Києву. Праворуч об’єкти МІСТ. Якоб Дуе, Музей Мозґорд       

Унікальні артефакти, представлені в проєкті, показують, що вікінги справили величезне враження на жителів східних земель, оскільки їхні пригоди там поширилися на велику територію.

Оповідь виставки підкріплюється писемними слов’янськими, візантійськими, арабськими, балтійськими та скандинавськими джерелами.

«Багато наших гостей не знали цієї історії раніше»

Чому предмети з України та країн Балтії менш відомі європейським дослідникам?

Це пов’язано з минулими політичними, мовними та культурними бар’єрами. Проте останніми роками відбулися інтенсивні міжнародні та міжінституційні дослідницькі проєкти, багато матеріалів із розкопок та досліджень тепер публікуються англійською чи німецькою мовами.

Чим українські артефакти цікаві данським науковцям?

Говорячи про об’єкти 9–11 століть, це інформація про культурні взаємовпливи, наприклад, України та Данії, про скандинавські об’єкти з України, про скандинавські впливи загалом. Це дуже важливо для кращого розуміння часу, який ми позначаємо епохою вікінгів. Об’єкти інших періодів історії також цікаві для данських дослідників, наприклад, у контексті дискусій про міграцію.

Я бачу можливості для співпраці навколо подальших досліджень об’єктів із включенням наукового аналізу. Є багато очевидних ідей для співпраці, які варто визначити.

Розділ виставки, присвячений халіфату. Побудований як оповідь арабського письменника та мандрівника Ібн Фадлана. Якоб Дуе, Музей Мозґорд

В описі проєкту згадувалося про доступ до найновіших результатів досліджень культурних зв’язків епохи вікінгів на сході. Яку нову інформацію може отримати відвідувач виставки?

Для Мозґорду завжди важливо представляти результати новітніх наукових досліджень. Для підготовки виставок нам потрібно бути в курсі нових досліджень. При цьому наша цільова група – це три покоління.

Для датської, та й для міжнародної аудиторії, новий проєкт відкриває очі на те, що південні скандинави так далеко і так масово подорожували на схід у добу вікінгів, і багато хто залишився там і став частиною нової ідентичності.

Чимало наших гостей не знали цієї історії раніше. При цьому скандинавських об’єктів на сході, мабуть, більше, ніж на заході. Підраховано, що близько 10% людей у ​​містах, на торгових станціях тощо в той час були скандинавами або мали скандинавських родичів.

«Гості вражені київською княжою експозицією»

Що стосовно вікінгів залишається незрозумілим для вчених?

У науці ще чимало відкритих питань. У майбутньому природничі науки розкажуть нам набагато більше. Наприклад, значні перспективи мають дослідження ДНК.

У співпраці з групами, які мають металошукачі і діють у зв’язці з музеями, в ці роки в Данії знаходять чимало східних об’єктів. Йдеться про фурнітуру степово-кочового характеру. Це цікаво, і в майбутньому може зʼявитися багато відкриттів про контакти Скандинавії та Сходу. Візантійське мистецтво певною мірою надихало Скандинавію

Розділ, присвячений Києву. Відвідувачка роздивляється у вітрині золоті вироби з колекції МІСТ. Якоб Дуе, Музей Мозґорд

Виставка відкрилася 22 січня. Що найбільше цікавить відвідувачів? Які перші відгуки про цей проєкт?

Виставка, експонати, оповідь разом зі звуковим супроводом та медіа-дизайном викликають у відвідувачів багато емоцій. Проєкт відтворює досвід перебування у тривалій подорожі разом із людьми, які мандрують на Схід. Гості вражені київською княжою експозицією з усіма високостатусними об’єктами з України. Це відкриває очі на зовсім нову історію, адже більшість знала про це дуже мало або зовсім нічого.

Виставку з великим ентузіазмом сприйняли наші відвідувачі, які надсилають позитивні та захоплені відгуки. Журналісти датських газет поставили нам найвищі оцінки: шість із шести можливих сердець і зірок. Це надзвичайно, і ми вдячні.

***

Виставка «Русь – вікінги на Сході» триватиме до 11 вересня 2022 року.

Марія Прокопенко

На заставці – об’єкти з могильника в Шестовиці (Чернігівська область) на виставці «Русь – вікінги на Сході», Якоб Дуе, Музей Мозґорд