Виконуючим обов’язки уповноваженої особи з питань запобігання корупції в Національному музеї історії України є провідний фахівець з антикорупційної діяльності – Базиленко Олег Анатолійович.
У 1917–1918 роках колишня російська імперія розпалася на 14 держав. П’ять із них – Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія і Польща, змогли зберегти незалежність. Інші дев’ять, зокрема й Україну, завоювали більшовики. Вони проголосили на цих територіях «незалежні» радянські республіки, що силоміць утримувалися у сфері впливу кремля.
Так, на території України розмістили шість армій, що налічували 1,2 мільйона бійців. Однак, розуміючи, що утримати завойовані землі лише силою не вдасться, керівництво російської комуністичної партії (більшовиків) спробувало переконати уряди республік у тому, що вони цілком незалежні. Тож 28 грудня 1920 року між РРФСР та створеною 1919-го УСРР було підписано договір, згідно з яким держави визнавали незалежність одна одної та декларували укладання військового та господарського союзу. Аналогічні договори було укладено і з іншими республіками.
У нумізматичній колекції Національного музею історії України зберігається низка пам’яток західноєвропейського медальєрного мистецтва. До них належить прикметна німецька медаль кінця 17 століття. Обставини її появи висвітлюють один із епізодів спільної історії Речі Посполитої, до якої належала частина території сучасної України, та Саксонії.
Йдеться про елекційну та коронаційну медаль, викарбувану 1697 року у пам’ять про обрання королем Речі Посполитої саксонського курфюрста Фрідріха Августа, який у Польщі отримав ім’я Август ІІ Сильний. Медаль створив Георг Гауч – відомий нюрнберзький медальєр кінця 17 – початку 18 століть. Вона виготовлена зі срібла 958 проби, за вагою (27,8 г) та розмірами (діаметр – 48 мм) наближається до стандартів талера – основної обігової срібної монети Західної Європи 16–19 століть. Медаль містить яскраві алегорії, які нагадують, яким непростим був шлях Фрідріха Августа до престолу.
2022-го минає 170 років із часу сенсаційної знахідки так званого Ніжинського скарбу. З одного боку, ця знахідка підштовхнула наукові кола до тривалої дискусії, а з другого – поклала край сумнівам щодо існування монетного карбування в Руській державі. Розповідаємо, як знайшли скарб і що він змінив у науковому світі.
Світ ловив, та не спіймав Сковороду за його життя, проте дослідники намагаються зробити це нині. Речей філософа майже не залишилося, і де вони зараз – питання. Його твори здебільшого відомі з переписаних копій шанувальників, а біографія – з «житія», створеного учнем і другом Михайлом Ковалинським. 3 грудня минає 300 років від дня народження філософа. До цієї дати Національний музей історії України (МІСТ) разом із партнерами представляє проєкт «Світи Григорія Сковороди». Це – спроба відтворити світ, у якому жив і творив свою філософію Григорій Сковорода.
Скарбниця Національного музею історії України разом із громадською організацією «Алєм» представляє проєкт «MIRAS. Спадщина», присвячений культурі кримських татар. Мета – ознайомити відвідувачів із культурою корінного народу України, розкрити значення її основних символів.
Майже всі експонати, а це, зокрема, розкішні ювелірні пояси, традиційне вбрання, вишивка золотом, посуд для кавування, кераміка, оздоблені орьнеком. «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (2018) та до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО (2021).
16 вересня 1658 року гетьман Іван Виговський у місті Гадячі підписав договір із представниками польського короля Яна Казимира. За цим документом козацька Україна входила до складу Речі Посполитої на рівних правах із Короною Польською та Великим князівством Литовським. Укладення Гадяцького трактату ознаменувало розрив Військом Запорозьким протекторату з московським царем, проголошеного у Переяславі 1654 року. Водночас документ є своєрідним підсумком козацької революції, розпочатої 1648-го Богданом Хмельницьким: після десяти років війни козаки фактично «поверталися» до Речі Посполитої, але на умовах самостійної державної формації.
Навершя зі скіфським богом Папаєм, предмети з Мелітопольського кургану та Гайманової Могили, розкішний бронзовий та керамічний посуд – усе це можна побачити на новій виставці «Збережено в Україні» в Скарбниці Національного музею історії України. Ці пам’ятки грецького та скіфського мистецтва створені понад два тисячоліття тому, врятовані Україною та захищені її хоробрими воїнами.
З початком повномасштабної війни росії проти України синьо-жовтий прапор став символом хоробрості, який упізнають у всьому світі. Власне, ще за радянських часів синьо-жовтий прапор був символом боротьби, через який попередники сучасних окупантів переслідували та нищили. До Дня державного прапора Національний музей історії України (МІСТ) представляє виставку «Прапори Незалежності». 17 прапорів – з космосу та Антарктиди, з полону луганських бойовиків і з донецького аеропорту – за допомогою двох кольорів ілюструють сучасну історію України з її трагедіями та звитягами.
Володимирський собор з’явився в Києві у другій половині 19 століття. З часом він позбувся імперської патини, набув особливого статусу і символізує тисячолітню історію християнства в українських землях. 20 серпня минає 126 років від дня урочистого освячення собору.
Понад вісім років триває героїчний спротив України підступному північному сусіду. Хоробрість і самопожертва наших захисників, згуртованість усіх українців та злагоджена підтримка цивілізованих країн світу помножують віру в перемогу. Впевненості додає і наша історія. Згадаймо обставини гучної перемоги об’єднаного війська козацького гетьмана Івана Виговського, кримського хана та польського короля у битві під Конотопом 1659 року, що завершилася 7–9 липня.
Підтримка європейських країн, зброя польських та турецьких союзників, відновлення релігійної автономії – все це стосується України як нині, так і триста років тому. Статус кандидата на членство у Євросоюзі – одна з найрадісніших для нашої держави новин воєнного червня 2022-го. Це можна назвати відновленням історичної справедливості, адже країна давно культурно та політично є частиною європейського простору. Саме про це Скарбниця Національного музею історії України хоче нагадати за допомогою документів, коштовних предметів побуту та релігії, зброї та інших раритетів у новій виставці «Європейська Україна. Доба Мазепи».
Про початок повномасштабної війни більшість жителів Василькова дізналися за гуркотом ракет. На світанку 24 лютого військовий аеродром у місті нещадно обстрілювали росіяни. Будівля, в якій розташовується Васильківський народний краєзнавчий музей, перетворилася на велике укриття. Понад тиждень містяни майже не виходили на вулиці: місцева тероборона та бійці «Азова» відловлювали російських десантників, які тут висадилися. Тільки на початку березня музейники змогли розібрати експозицію. Зокрема, й колекцію васильківської майоліки, до якої входить відомий півник – такий самий, як і з уцілілої під час авіаудару шафи у Бородянці.
Значну спадщину творів ювелірного мистецтва, яке в Україні звалося золотарством, залишив по собі майстер Іван Андрійович Равич (1677–1762). У колекції Скарбниці Національного музею історії України зберігається 28 предметів, виготовлених золотарем. Більшість збірки – це вироби культового призначення: потири, оправи Євангелій, свічники й піддони від них, дарохранильниця, блюдо, водосвятна чаша, кухлик, напрестольний хрест, а також цікавий зразок світського столового посуду – чайник. Усі вони виготовлені з великою майстерністю, ефектні за формою, мають розкішне оздоблення, яке відповідає стилю бароко в Україні.
На початку травня Ірпінський історико-краєзнавчий музей відновив роботу. Там представляють виставку майстрині петриківського розпису Марії Яненко, що відкрилась за кілька днів до повномасштабної війни. Також можна побачити постійну експозицію – предмети різних епох, пов’язані з історією Приірпіння. Музей уже збирає експонати, пов’язані з новим етапом війни росії проти України. Ми завітали до колег, щоб дізнатися, як вони долають старі та сучасні виклики.
Зміни у графіку роботи музею 25 грудня - 1 січня
25 грудня 2023Національний музей Литви почав акцію допомоги українським музеям «Українській культурі нічим захищатися»
30 листопада 2023У Скарбниці музею презентували скарби Криму, що повернулися до України після 10-річної судової боротьби з росією
28 листопада 202329 листопада музей працюватиме до 14:00
28 листопада 2023Скарби Криму повернулися до України з Нідерландів
27 листопада 2023Афіша заходів на 20-21 січня
17 січня 2024Афіша заходів на 13-14 січня
10 січня 2024Афіша заходів на 6-7 січня
03 січня 2024Різдвяно-новорічні вихідні у музеї 23-30 грудня
22 грудня 2023Заходи у музеї на 16-17 грудня
15 грудня 2023Виконуючим обов’язки уповноваженої особи з питань запобігання корупції в Національному музеї історії України є провідний фахівець з антикорупційної діяльності – Базиленко Олег Анатолійович.