Виконуючим обов’язки уповноваженої особи з питань запобігання корупції в Національному музеї історії України є провідний фахівець з антикорупційної діяльності – Базиленко Олег Анатолійович.
Напевно, у школі ви чули про Десятинну церкву, відому як перший мурований храм Київської Русі. Її будували у 989—996 роках за наказом князя Володимира. У грудні 1240 року храм зруйнували монголи. В історичних джерелах про памʼятку залишилися лише фрагментарні згадки, відсутній опис її цілісного вигляду.
Розкопки на місці руїн почалися в 1630-х роках за ініціативи митрополита Петра Могили. Відтоді дослідження та будівництво на території садиби Десятинної церкви проводилися неодноразово. Знахідки археологів розпорошені по різних колекціях в Україні та Росії, не все опрацьовано. Велике зібрання матеріалів із садиби Десятинної церкви зберігається в Національному музеї історії України (МІСТ).
Він може поєднати в одній каблучці золото й титан — так, щоб один метал ставав продовженням іншого. А камені, які він використовує, — австралійські та мексиканські опали, молдавіт, що виник внаслідок падіння на Землю метеоритів, тощо — навіюють думки про екзотичні подорожі. Побачити такі твори можна до 1 серпня в Музеї історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України — МІСТ) на виставці «Станіслав Дрокін — ДНК автора». Проєкт курує старша наукова співробітниця МІКУ Ірина Удовиченко.
Станіслав Дрокін застосовує класичні й сучасні технології, експериментує з новими формами та методами. Важливим результатом його пошуків стали експерименти з методом гібридного (подвійного) лиття. Схожий метод біметалевого лиття під назвою ганга-джамна (ganga-jumna) існував у давній Індії. Також його використовували у скіфські часи та в давньому Китаї.
Ще за місяць до проголошення незалежності України, 25 червня 1991 р., Верховна Рада прийняла Закон про митну справу в Україні. Відтоді саме ця дата стала Днем згаданої інституції. Тому запрошуємо вас дізнатися, як функціонувала митна система в часи козацької України понад три століття тому.
Богдан Хмельницький, із огляду на важливість для державної скарбниці, створив митну систему Війська Запорозького ще в першій половині 1650-х рр., але відразу ж віддав її на відкуп. Цієї вельми дивної для нас (і дуже прикрої для сучасників гетьмана) практики дотримувалися майже всі наступні володарі гетьманської булави. До ХVІІ ст. єдиним гетьманом, який спробував змінити такий стан речей, став Іван Мазепа. Саме тому давайте детальніше розглянемо вибухову суміш політики та економіки в митній справі другої половини ХVІІ ст., яку він спробував упорядкувати.
У 1970-х роках на околицях міста Орджонікідзе (нині — місто Покров Дніпропетровської області) планували копати кар’єри для видобутку марганцевої руди. На обраній території була розташована група з 20 курганних насипів, які простягнулися на понад 20 кілометрів. Інститут археології Академії наук УРСР підписав угоду із гірничо-збагачувальним комбінатом, що протягом 10 років проводитиме тут розкопки. Виявилося, що ця місцина багата не лише корисними копалинами, а й скарбами іншого штибу. 21 червня 1971 року в кургані Товста Могила (середина IV століття до н. е.) археологи знайшли легендарну скіфську пектораль.
Механічний годинник – один із найважливіших пристроїв в історії людства. Його поширення в пізньосередньовічній Європі XIII–XIV ст. уможливило суттєве пожвавлення розвитку майже всіх сфер життя, особливо – міської економіки та науки. Британський історик та популяризатор науки Ніл Ферґюсон стверджує, що, окрім зазначеного, історія годинникарства – це ще й один із найбільш наочних прикладів “піднесення Заходу”. Адже, вперше винайдений у VIII ст. в Китаї, механічний годинник найбільшого розвитку отримав саме в Європі. І вже у XVII–XVIII ст. китайські імператори регулярно закуповували витвори європейських годинникарів.
У серпні цього року Національний музей історії України (МІСТ) представить масштабний проєкт про історію Десятинної церкви. Він приурочений до 1025-річчя з дня освячення першого кам’яного християнського храму Київської Русі. Церкву зруйнували монголо-татари під час навали 1240 року. Згодом її кілька разів відбудовували.
1890-ті – початок ХХ ст. є тим періодом, коли в Києві інтенсивно розвивалася система громадського електротранспорту. Звісно, йдеться про трамваї, гуркіт коліс і дзенькіт дзвіночків яких лунали сучасним урядовим кварталом, Європейською площею, вулицями Хрещатиком, Володимирською та Великою Васильківською. Історія омнібусів, «конки» та парового трамвая була недовгою – в 1892 р. їх замінили електричним трамваєм. Київ став першим містом у Російській імперії, де електрифікували трамвайні лінії.
У 1923 році юний Серж Лифар нелегально виїхав із радянського Києва до Парижа. Відома балерина Броніслава Ніжинська кликала до столиці Франції своїх кращих учнів. Лифаря серед них не було. Ще раніше Ніжинська навіть не хотіла приймати «застарого» для балету 16-річного хлопця до своєї київської студії.
Національний музей історії України разом із дослідницею Тетяною Ананьєвою готує до видання коментований щоденник археолога-аматора Кіндрата Лохвицького. Це прізвище можна побачити на одному з перших музейних експонатів — бивні мамонта. Лохвицький знайшов його 25 червня 1836 року, про що свідчить пам’ятна пластинка. Однак найважливіше те, що завдяки цьому археологу в Києві знайшли залишки Золотих воріт та Ірининської церкви.
У Національному художньому музеї України в залі барокового мистецтва привертає увагу червоний стіл із живописним розписом. На ньому зображені алюзії на пори року й композиція з рогом достатку. Цей стіл із митрополичого будинку Софії Київської в 1929 році тоді ще Всеукраїнський історичний музей імені Шевченка виміняв на шафу з червоного дерева. За п’ять років музей розділили на декілька установ, нині це Національний художній музей України (NAMU) та НМІУ. А стіл, перш ніж потрапити до експозиції, кілька десятиліть простояв у фондах.
Жертвами Другої світової війни стали не лише люди, а й тисячі музейних пам’яток. Хоча частину фондів Національного музею історії України (тоді — Центрального історичного музею імені Тараса Шевченка) 1941 року евакуювали до Уфи, чимало експонатів втрачено. На початку 2000-х років тодішня завідувачка Музею історичних коштовностей України (філія НМІУ) Людмила Строкова допомагала повернути до Києва 19 так званих старожитностей антів — це фібули (застібки) та ремінна гарнітура, які за дивних обставин потрапили до Краківського археологічного музею.
Києво-Могилянська академія — один із перших університетів Східної Європи. Її історія починається у 1615 році, з Київської братської школи. Із закладом пов’язані імена видатних філософів, релігійних діячів, військових. Наприклад, там вчилися Григорій Сковорода та Іван Мазепа. Проте понад 400-літню історію Могилянки, як її називають неформально, переважно досліджували за архівними та опублікованими документами. Нещодавно з’явилася нагода дізнатися про матеріальні речі, пов’язані з історією університету, — чимало таких артефактів зберігається в колекції НМІУ.
Особливістю східноєвропейських локальних соціумів XVIII ст. була жвава економічна взаємодія, яка проявлялася в товарообігу, що постійно зростав, та інтенсифікації руху населення. Разом це давало змогу розвивати місцеві ринки та сприяло відносно швидкому поширенню і впровадженню технологічних інновацій у господарське життя. Оскільки від результатів такої економічної взаємодії вигравали майже всі, то досить швидко (принаймні на локальному рівні центральноукраїнських земель) на задній план почали відходити взаємні історичні кривди й сусідські суперечки.
Кілька десятків квадратних метрів музею вмістили найбільший у світі літак «Мрія», космічну систему «Енергія-Буран», кілька теплоходів і тепловозів, трактори, плуг і навіть нафтові вишки. Все це у дуже зменшеному масштабі, але деталізоване, наповнює дитячий простір, розміщений в апсиді третього поверху Національного музею історії України. Макети і моделі транспорту нагадують іграшки і водночас дають змогу краще уявити минуле.
Проєкт підготував відділ історії незалежної України. Завідувач цього відділу Антон Богдалов розповів про найнезвичніші експонати.
Зміни у графіку роботи музею 25 грудня - 1 січня
25 грудня 2023Національний музей Литви почав акцію допомоги українським музеям «Українській культурі нічим захищатися»
30 листопада 2023У Скарбниці музею презентували скарби Криму, що повернулися до України після 10-річної судової боротьби з росією
28 листопада 202329 листопада музей працюватиме до 14:00
28 листопада 2023Скарби Криму повернулися до України з Нідерландів
27 листопада 2023Афіша заходів на 20-21 січня
17 січня 2024Афіша заходів на 13-14 січня
10 січня 2024Афіша заходів на 6-7 січня
03 січня 2024Різдвяно-новорічні вихідні у музеї 23-30 грудня
22 грудня 2023Заходи у музеї на 16-17 грудня
15 грудня 2023Виконуючим обов’язки уповноваженої особи з питань запобігання корупції в Національному музеї історії України є провідний фахівець з антикорупційної діяльності – Базиленко Олег Анатолійович.