Йдеться про написану в 1983–1986 роках поему-баладу «Скіфська одіссея», ліричний епос, присвячений відносинам давніх греків та скіфів. На творчість Ліну Костенко надихнув комплекс речей, побачений у Музеї історичних коштовностей УРСР – філіалі Державного історичного музею УРСР (нині – Скарбниця Національного музею історії України). Це так званий «винний сервіз» (комплект з 15 бронзових посудин, пов’язаний з культурою вживання вина греками, яке вони розводили водою), виявлений в заплаві Супою поблизу села Піщаного Золотоніського району Черкаської області.

Спочатку влітку 1960 року знайшли в торфі бронзову посудину – лутерій, який передали до Переяслав-Хмельницького історичного музею. В травні 1961 року на відстані 150 м від попередньої знахідки виявили ще 14 високохудожніх бронзових посудин: три амфори, п’ять гідрій, дві сітули, три лутерії , стамнос та кратер, датовані 5 століттям до н. е. Поруч були дерев’яний човен і залишки скелета чоловіка, але, ймовірно, вони належать до пізнішого часу. Робітники Гельмязівського торфопідприємства повідомили про знахідку Київський державний історичний музей (нині Національний музей історії України). На місце знахідок виїхали працівники музею, зокрема, Оксана Ганіна та Людмила Романюк, які їх науково описали. 

Спочатку артефакти прикрашали один із залів сучасної Скарбниці Національного музею історії України, але в 1990-і роки сервіз «переїхав» до будівлі МІСТ на Володимирську, 2. Там посуд стали експонувати в залі №4, площа якого дозволила відвідувачам музею побачити його поруч із човном.

Поема «Скіфська одіссея» у 2020 році була видана видавництвом «Либідь». Книга містить Енциклопедію «Скіфської одіссеї» з історичними та культурологічними коментарями до поеми Оксани Пахльовської та Ярослави Франчески Барб’єрі. Видання, безумовно, значуще, але відзначимо, що до нього закралася неточність щодо місця експонування предметів. 

«Ця поема набуває особливої гостроти сьогодні, оскільки з анексією Криму Росія відібрала також античне минуле України, перетворивши сонячну землю мандрів Геродота на зону зненависті й мілітаризму», – йдеться в передмові до видання.

Книжку проілюстровано офортами художника-графіка з Миколаївщини Володимира Бахтова. Багато його робіт присвячено скіфсько-грецькій тематиці, він має творчу майстерню неподалік від залишків давньогрецького міста-колонії Ольвії.

Так, артефакти музею надихають митців на творення, і водночас завдяки мистецтву отримують друге «поетично оспіване» життя. Тож після перемоги запрошуємо до Національного музею історії України оглянути комплекс речей з Черкащини!

Ірина Вітрик, старша наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України

На заставці колаж Катерини Бруєвич, використано зображення лутерію, знайденого в селі Піщаному