Виконуючим обов’язки уповноваженої особи з питань запобігання корупції в Національному музеї історії України є провідний фахівець з антикорупційної діяльності – Базиленко Олег Анатолійович.
Одна з перших рішучих спроб окреслення українських етнічних територій пов’язана з ім’ям Осипа Бодянського, видатного українського філолога та археографа.
Осип Бодянський
У статті 1843 року Осип Бодянський писав: «Малоруси живуть громадою, як головний народ, що має перевагу за своєю чисельністю і старовиною, від Дона і Донця до Сана и Попрада, від Судості й Прип’яті до Чорного моря й Черемоша».
Для вченого була беззаперечною єдність народу, попри його розділення поміж двох імперій. Це був час, коли наука про історію та етнографію слов’янських народів робила перші кроки. Бодянський доклав зусиль до того, щоб у цій історії та на мапі слов’янської Європи українці мали своє законне місце.
Штамп, що засвідчує приналежність до бібліотеки Осипа Бодянського. З рукописного збірника привілеїв, грамот і указів про козацькі вольності, 18 століття
Під час п’ятирічного наукового відрядження у західно- та південнослов’янські країни (1837–1842) дослідник зав’язав знайомства з провідними вченими і діячами «слов’янського відродження». Серед них були історики Павел Шафарик та Франтішек Палацький. Їхнє спілкування, яке продовжилося в формі листування, було плідним обміном ідеями, знаннями та порадами. Шафарика, що якраз працював над картою розселення словʼянських народів, Осип Максимович консультував у питаннях історії та мовознавства східних слов’ян.
Фундаментальна праця Шафарика, споряджена такою мапою, побачила світ 1842 року. Цікаво, що окрім українців («малорусів»), на ній позначені «новгородці» – на той момент вже неіснуючий народ, який став першою жертвою московської експансіоністської та асиміляційної політики наприкінці 15 століття.
Карта розселення слов’янських народів з книги Павла Шафарика «Slowanský národopis» («Слов’янський народопис»). 1842 рік
Осип Бодянський був одним із популяризаторів ідей чеських «будителів слов’янства» в українському середовищі Російської імперії. Він став натхненником Тараса Шевченка, який присвятив Шафарикові поему «Єретик». Водночас Бодянський сприяв просуванню Шевченка в слов’янських країнах, надсилаючи його твори іноземним колегам.
За життя вчений зібрав багату бібліотеку, що містила цінну добірку українських та інших слов’янських середньовічних і ранньомодерних рукописів. Частина цієї колекції зберігається нині в Національному музеї історії України.
Вадим Арістов, науковий співробітник Національного музею історії України
Колаж на заставці Катерини Бруєвич