Загальний вид експозиції з макетами і моделями

Офіційні подарунки

Більшість макетів і моделей в експозиції (а всього їх 51) є подарунками офіційних радянських делегацій, наприклад, «трудящимся Украины от ленинградцев». Або ж це — результат планового комплектування. І те, й інше, як правило, мало свідчити про здобутки радянської промисловості. Загалом за тих часів у планах комплектування музею історії наголошували на показі досягнень радянського виробництва. Заводам давали рознарядку передати до музею ті чи інші речі, власне так і було отримано більшість моделей тракторів.

Макет нафтової вишки з Нижньовартовська. Фото НМІ

З десяток експонатів у новому просторі — це подарунки другому президенту України Леоніду Кучмі. Серед них, наприклад, макет нафтової вишки з російського Нижньовартовська. Якщо натиснути кнопку, зазвучить «лялькова» музика, наче з дитячої шкатулки.

Трактори-мільйонники

Фонди музею зберігають понад 300 макетів і моделей. Перший експонат цієї збірки можна побачити в новому просторі — це модель тракторного плуга, який виготовляли в Одесі. Подібні п’ятикорпусні плуги використовують і зараз.

Фото НМІУ

Представлені трактори, виготовлені в радянській Україні, Білорусі та тодішній Чехословаччині. Зокрема, є моделі Харківського тракторного заводу: мільйонний трактор Т-74, випущений 1967 року, і двохмільйонний ДТ-14, який зійшов з конвеєра у другій половині 1970-х.

Тракторний завод у Харкові заснований 1930 року. Перший трактор СХТЗ 15-30 зібрали через рік, трактор Т-74 виготовляли з 1962 по 1984 рік та подекуди використовують і сьогодні. Загалом на ХТЗ випустили понад 3 млн тракторів і важкої спеціалізованої техніки. Це й досі — велике підприємство, яке увійшло в харківський побут назвами станції метро та житлового масиву.

Двохмільйонний трактор ХТЗ. Фото НМІУ

Ракети і «Ракета»

У дитячому просторі можна побачити багаторазову космічну систему «Енергія-Буран», яку розробляли протягом 1974 — 1993 років. Усе почалося як відповідь на розробку американського транспортного космічного корабля Space Shuttle. Перша половина 1970-х — останні роки космічних перегонів між СРСР і США. За цим проєктом здійснили лише один безпілотний політ у 1988 році. Для тестування системи приземлення «Бурану» у 1976 році серед інших відібрали льотчика-випробувача Леоніда Каденюка. За 20 років він став першим космонавтом незалежної України, який полетів у космос саме в межах програми Space Shuttle.

Фрагмент композиції «Космос». Фото НМІУ

Інша «Ракета» в експозиції — водоплавна. Це модель річкового судна на підводних крилах. Такі випускали з другої половини 1950-х до середини 1970-х. «Ракета» з музейної колекції створена народним умільцем із Севастополя Д. Юсуповим, він працював над моделлю півтора року — з 1962-го по 1964-й. В Україні «Ракети» курсували Дніпром і Південним Бугом до 1980-х. Іноді сучасні підприємці запускають поїздки такими човнами як атракцію.

Буксири і риболовні судна

У колекції НМІУ є макети та моделі й більших суден. Наприклад, великого автономного траулера «Григорій Ковтун», який від 2004 року почали називати «Київська Русь». Його будували на Чорноморському суднобудівельному заводі міста Миколаєва протягом 1974 — 1991 років, загалом випустили 111 одиниць. Судно призначалося для вилову риби та її переробки на заморожену продукцію.

Модель вантажного судна 1970-х років. Фото НМІУ

Ще є модель українського радянського буксира «Чарджоу» та макет буксира «Гагри», інформації про них поки замало. А найдавніший різновид транспорту в експозиції — чайка — човен запорізьких козаків. Такі судна використовували переважно в XVI — XVII століттях. Це безпалубні човни з видовбаної колоди, обшитої дошками. Зовні їх обв’язували снопами очерету, що допомагало краще триматися на воді і додатково захищало від куль.

Трамвай і тепловози

Один із небагатьох експонатів, що від початку імовірно був іграшкою — трамвай, у якому відтворено все до найменших дрібниць, як у справжньому: відкриваються дверцята, є сидіння і кільця, щоб трималися пасажири, які їдуть стоячи. Немає інформації, звідки ця модель, але за особливостями конструкції видно, що вона їздила, тобто, були ще й мініатюрні рейки.

Фото НМІУ

Також на рейках, як на постаменті, стоїть найбільший експонат — модель тепловоза, виготовленого на луганському заводі. Колись він стояв в експозиції «Економіка УРСР в 1966 — 1970-х роках», в путівнику музеєм 1980 року є фото піонерів, які його роздивляються.

Луганський тепловозобудівний завод заснований в 1896 році німецьким промисловцем Густавом Гартманом. За час свого існування підприємство виробило тисячі локомотивів, які курсували Радянським Союзом, країнами Європи, Азії, Африки, Латинської Америки. У 2015 році завод зупинився через війну на сході України.

Модель луганського тепловоза — в 1980 році і зараз

І — в небо

У дитячому просторі ми розмістили моделі двох ракет-носіїв «Зеніт-2». Це розробка конструкторського бюро «Південне», що в Дніпрі. Апарат виготовляли на заводі «Південмаш». Такі ракети Україна та Росія використовували для запуску космічних апаратів з 1985 року і до середини 2000-х.

В експозиції є й кілька моделей літаків заводу «Антонов», зокрема найбільшого і найпотужнішого транспортного літака в світі Ан-225 «Мрія». Добудовано лише один екземпляр, який почали використовувати у 1989 році. А у 2020-му, з початком пандемії коронавірусу, «Мрія» перевезла не одну сотню тонн медичних засобів із Китаю до Польщі, Франції, України і не лише.

Модель президентського літака Ту-134 А-3. Фото НМІУ

Також у новому просторі можна побачити розробки конструкторського бюро «Антонова» 2000-х років: пасажирські літаки Ан-148 та Ан-158. Десятки таких машин доправили до країн Середньої Азії, Африки, Латинської Америки. Ще один «антонівський» літак — президентський Ту-134 А-3. Його серійне виробництво тривало протягом 1965 — 1984 років у Харкові. Прототипом моделі літака з експозиції в 1997 — 2012 роках користувався урядовий авіазагін «Україна», який обслуговує офіційні візити вищих посадовців країни.

***

Подарунки офіційних делегацій та речі, які свідчили про перемоги радянської промисловості, — свого часу ці макети і моделі мали ідеологічний підтекст. Але сучасні діти не зважають на цей пафос і сприймають такі експонати як незвичні іграшки. Музейникам такі предмети допомагають розповідати про особливості життя в тоталітарній державі, пояснювати недавню історію соціалістичних змагань, зокрема їхньої безглуздості. І, звісно, ці макети і моделі є об’єктами досліджень, наприклад, для тих, хто захоплюється історією транспорту. Тож приходьте і ви вивчати такі експонати.

А ми тим часом і надалі плануємо розвивати новий дитячий простір.

Марія Прокопенко

Колаж на заставці Юрія Єжеля, фото Вікторії Сідорової