29 грудня минає 130 років від дня народження Роберта Антоновича Лісовського (1893–1982) – українського художника, який займався станковою та книжковою графікою, декоративно-ужитковим мистецтвом, сценографією і дизайном. У своїй творчості він був послідовником Михайла Бойчука й Георгія Нарбута.

Видатний лікар, науковець у галузі медицини й біокібернетики, академік Національної академії наук України та Національної академії медичних наук України, лауреат численних премій, письменник і громадський діяч – розповідаємо про перемоги і виклики в житті Миколи Амосова.

8 листопада 1867 року розпочав свій перший сезон постійний оперний театр у Києві. Київський оперний театр не раз перейменовували: 1926 року він мав назву Київська державна академічна українська опера, 1934-го – Академічний театр опери і балету УРСР, 1939 року театру присвоїли ім’я Тараса Шевченка, у 1941–1943 роках установу називали Велика київська опера. Нині це Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка.

Руйнування російськими загарбниками в червні 2023 року греблі Каховської ГЕС активізувало в українському суспільстві дискусії про гідроелектростанції. Передусім саме про Каховську ГЕС. Одні вважають, що її потрібно відбудувати, інші – що ні. Менше говорять про розміри електростанцій. У світі в останнє десятиліття прагнуть відмовитися від великих ГЕС і перейти до малих. В Україні нині переважають великі гідроелектростанції. Хоча був період, коли переважали малі (1930–1950 роки), біля яких розбудовувалася інфраструктура. Яскравим прикладом таких ГЕС є Корсунь-Шевченківська, яку можна побачити на світлинах з колекції Національного музею історії України (МІСТ).

Тисячі років люди обмінювалися інформацією переважно за допомогою кур’єрів, які пересувалися пішки чи на конях. Так відокремлені спільноти дізнавалися про небезпеку або ділилися іншими важливими новинами. Прообраз поштових відділень з’явився в 4 тисячолітті до н. е. Тоді пошта була доступна лише для правлячої еліти. З часом кількість користувачів поштовими послугами зростала. Але поштова система «трималася» на ногах людини чи коня майже до кінця 18 століття. Все змінилося під час промислового перевороту кінця 18 – першої половини 19 століття, і досі система зв’язку постійно вдосконалюється.

У книжці про Марію Примаченко проєкту «Державні зібрання України» опубліковані роботи художниці із 16 музеїв країни, зокрема, з нині окупованих Донецька й Луганська. Символічно, що це видання з’явилося під час повномасштабної війни, цього літа. Сам проєкт «Державні зібрання України» існує понад 20 років і покликаний показати багатство української культури. Серію фоліантів про музейні колекції країни створюють лише три людини. Фотографує предмети Михайло Андреєв, макетує книжки художник Євген Матвєєв, координує процес, обробляє світлини, редагує макет і тексти Секретар РНБО Олексій Данілов. Теми видань визначають разом.

Художник-монументаліст Григорій Довженко був людиною кола розстріляного Михайла Бойчука, дивом уникнув репресій у 1930-х і зміг зберегти свої мистецькі принципи та гідність. Найвідоміший його витвір – «кам’яні вишиванки», унікальний комплекс оздоблень для близько 180 будівель Нової Каховки на Херсонщині. Григорій Довженко створив ескізи всіх орнаментів, придумав склад тиньку для оздоблень, загалом контролював кожний етап робочого процесу.

Вишукані меблі українських меценатів, розписана квітами порцеляна, пишний костюм із вишитою сорочкою – предмети, які не лише вражають майстерністю, а й можуть розповісти про взаємозв’язки української та західноєвропейської культур. Цьому присвячена виставка «Європа і Україна: діалог крізь віки», яка відкривається в Національному музеї історії України (МІСТ) 23 червня. Подія приурочена до річниці отримання Україною статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу.

Івану Котляревському можуть позаздрити багато письменників: його поема «Енеїда» стала популярною ще до публікації та розійшлася в рукописних копіях серед сотень людей. Саме цьому офіцеру у відставці родом із Полтавщини першому спало на думку написати літературний твір українською мовою. «Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди», – так звертався до письменника Тарас Шевченко у поезії «На вічну пам’ять Котляревському». 26 травня Національний музей історії України (МІСТ) представляє виставку «ЕНЕЇДА 225», присвячену 225-річчю з часу появи першого друкованого варіанта поеми.

Про битву під Кумейками знають менше, ніж про битву під Жовтими Водами чи Берестечком, але вона є однією з наймайсштабніших в українській історії 17 століття. Донедавна про цей бій було відомо лише з писемних джерел. Нині можна відтворити перебіг битви завдяки археологічним знахідкам. 2022 року на місці подій почала працювати експедиція Національного музею історії України (МІСТ) під керівництвом кандидата історичних наук Сергія Діденка.