Листівки із зображенням першої будівлі пошти в Києві, Золотих воріт та Києво-Печерської Лаври. Початок 20 століття. МІСТ
Всесвітній день пошти відзначають з 1874 року. Тоді у Швейцарії представники 22 країн підписали Бернський договір, за яким заснували Генеральний поштовий союз, а згодом – Всесвітній поштовий союз.
За офіційними документами, уперше поштову листівку було згадано 1777 року у французькому журналі «Almanach de la petite poste de Paris» («Паризький поштовий альманах»). Там зазначалося, що кожен охочий може відправити поштою привітання та гравійовані картинки з інформацією на будь-яку тему.
30 листопада 1865 року прусський поштовий радник Генріх фон Стефан запропонував запровадити «поштовий листок» для відкритих повідомлень, де з одного боку мало бути місце для написання адреси, а з іншого – текст повідомлення.
26 січня 1869 року професор віденської військової академії Еммануїл Герман опублікував у газеті «Neue freie presse» («Нова вільна преса») статтю, де йшлося про необхідність введення «кореспондентської картки» для надсилання текстового повідомлення, не довшого за 20 слів. Цю ідею схвалив австро-угорський уряд, і вже 1 жовтня того самого року такі картки з’явилися в усіх поштових відділеннях.
Усі згадані листівки не мали ілюстрацій. Згодом з’явилися чорно-білі, а вже в 1890‑х – на початку 1900‑х років – перші хромолітографії (техніка кольорової гравюри), кольорові автотипії та фототипії, виконані в техніках цинкографії, ксилографії та геліогравюри.
Перші ілюстровані листівки й поштові картки з краєвидами українських міст з’явилися в кінці 19 століття на Галичині. 1895 року видавець Степан Кульженко випустив добірку кольорових листівок із зображеннями видів Києва.
У колекції Національного музею історії України (МІСТ) зберігається добірка поштівок кінця 19 – початку 20 століття з краєвидами різних міст України, зокрема Києва. Серед них є картки із зображенням будівлі першої пошти міста, Києво-Печерської лаври й Золотих воріт.
Поштівка із зображенням Десятинної церкви. Початок 20 століття (до 1904 року). МІСТ
Незвичною є поштова картка із чорно-білим зображенням Десятинної церкви, де ілюстрація займає частину боку, на якому писали текст. Річ у тім, що 1872 року туди було офіційно перенесено ілюстрацію з адресного боку, який залишили винятково для адреси. Тому відправник писав текст під ілюстрацією або й на ній, щоб вмістити своє повідомлення.
Великодня листівка. Початок 20 століття. МІСТ
Різдвяна листівка. Початок 20 століття. МІСТ
Окрему групу поштових листівок становлять вітальні з різними святами. Перша вітальна листівка з’явилася 1840 року, коли на прохання англійського державного чиновника сера Генрі Коула було створено й поширено листівку із типовим нині привітанням: «Веселого Різдва й щасливого Нового року!». Згодом така листівка доволі швидко поширилася всією Європою.
Різдвяна листівка. Початок 20 століття. МІСТ
У кінці 19 століття вітальні листівки з’явилися й на території України. Декілька прикладів таких листівок кінця 19 – початку 20 століття маємо й у колекції МІСТ.
Вітальна візитівка в конверті. 1910-і роки. Приватна колекція
Привітання зі святами писали не лише на поштових картках, а й на візитівках. Одна з таких вітальних візиток, передана Ольгою Друг із приватної колекції, представлена в музеї в експозиції виставки «На зв’язку!». Приходьте, щоб побачити її, а також раритетні поштівки.
Підготувала Олена Кохан, старша наукова співробітниця Національного музею історії України
