І на війні без кави - ніяк. Батальйон «Свобода» Національної гвардії України. Бійці Історик (керівник сектору «Музей української революції 1917–1921 років» Олександр Хоменко) та Крим в перерві між заняттями. Скоро знову на передову.
Багато людей не уявляють свого дня без чашки кави. Свято на честь цього напою, яке відзначається 1 жовтня, з’явилося у 2015 році за підтримки Міжнародної кавової організації.
Чашки і блюдечка для кави і чаю. Порцелянова мануфактура Мейсен, Німеччина. Початок 20 століття. Порцеляна, розпис, золочення. Національний музей історії України
Про історію відкриття кави існує безліч легенд. Найпоширеніша – про арабського пастуха на ім’я Кальді, який звернув увагу на поведінку своїх кіз. Поївши листя і плоди з кавового куща, вони не спали, а всю ніч гралися і стрибали. Пастух поділився спостереженнями з місцевим імамом, а той зробив із плодів відвар, після дегустації якого був бадьорим, сповненим сил і не засинав під час багатогодинних молитов. Поступово звичка пити збудливий відвар поширилася далеко за стіни монастиря.
Кавоварка фабрики NORBLIN & Co. Варшава. Кінець 19 століття. Національний музей історії України
Араби намагалися зберегти монополію на торгівлю кавою, але не змогли. Паломники до Мекки, коли поверталися на батьківщину, як дорогоцінний сувенір, під одягом проносили зерна кави. Так 1554 року кава потрапила до Стамбула, який став її другою батьківщиною. Вже через 50 років по всій Османській імперії було відкрито понад 500 кав’ярень. Одну з них турки створили у 1672 році в Кам’янці-Подільському – українському місті, що на той час входило до складу Османської імперії. У Львові першу кав’ярню із назвою «Під синьою фляжкою», заснував 1683 року галичанин Юрій Кульчицький. Саме його заклад сприяв поширенню кави в Європі.
Кавник із кавового сервізу. Німеччина. Кінець 18 століття. Порцеляна, розпис. Національний музей історії України
Спочатку європейці готували та сервірували каву переважно в металевому посуді, привезеному з Османської імперії. Але поступово з’явилися нові, суто європейські рецепти, ритуали та посуд. У каву почали додавати цукор, вершки, молоко. У 18 столітті на новостворених мануфактурах Європи почали виготовляти перші кавові сервізи з порцеляни. Цей матеріал дозволяв довго зберігати тепло поданого напою, а відтак – максимально розкривати його смак та аромат. В Національному музеї історії України зберігаються вишукані кавові філіжанки, кавоварки та сервізи, виготовлені в Європі у 18–20 століттях.
Молочник із кавового сервізу. Німеччина. Кінець 18 століття. Порцеляна, розпис. Національний музей історії України
Сьогодні кава є чи не найпопулярнішим безалкогольним напоєм у світі. Це не дивно, оскільки кофеїн, що міститься у ньому, впливає на дофамінові рецептори в мозку, завдяки яким люди відчувають приплив сил. Споживання кави, яка є джерелом радості та енергії, об’єднує людей, налаштовує на дружню бесіду. Тож не випадково в світі давно сформувалися традиції запрошувати на каву дорогих гостей, пити її з друзями в кав’ярнях, а під час перерви – з колегами на роботі.
Підготувала Альона Якубець, завідувач відділу новітньої історії України