День знань

Вдивіться у ці фото. Різні люди. Різні епохи. Свято – одне. Початок нового шкільного року. Ці світлини з колекції Національного музею історії України – згадка про те, як і коли починався новий навчальний рік для школярів, учнів училищ і студентів України в різні часи. Також досліджуючи їх, можна отримати багато цікавої інформації про історію школи в Україні, появу в програмі нових шкільних предметів, зміну учнівської форми, спільне або роздільне навчання за гендерною ознакою та багато іншого.

Традиція починати навчання саме 1 вересня не така вже й давня.

У 19 столітті повітові училища та гімназії підросійської України відкривалися в перший день Успенського посту – 1 серпня за юліанським чи 14 серпня за григоріанським календарем. Приходські школи починали працювати після закінчення сільськогосподарських робіт.

В школах Австро-Угорщини з 19 століття з’явилася традиція дарувати першокласникам подарунки з нагоди початку навчання – «schultüte» (дослівно «шкільний пакет»). Це були великі конуси близько 70 см заввишки, наповнені солодощами і канцелярським приладдям. Дітям розповідали, що ці конуси ростуть на деревах біля будинку вчителя, і якщо вони виросли, час іти до школи. На території Австрії ця традиція збереглася дотепер.

З початку 1920-х більшовицька влада постановила розпочинати навчання у школах України 15 вересня. Однак для значної кількості дітей УРСР навчальний рік, як і раніше, стартував після завершення збору врожаю – переважно у жовтні-листопаді.

1930 року в СРСР запровадили обов’язкову шкільну освіту. Дата початку навчального року в урядовій постанові не уточнювалася. Дітей необхідно було прийняти до школи восени, а конкретну дату призначали місцеві органи влади. Лише у грудні 1932-го уряд радянської України постановив, що наступного року діти мають піти до школи саме 1 вересня. Аналогічне рішення для всіх дітей СРСР прийняли пізніше – 1935 року.

З 1933 по 1942 роки початок навчального року поєднувався з Міжнародним юнацьким днем, запровадженим керівництвом Комуністичного інтернаціоналу молоді (КІМу). У зв’язку з цим 1 вересня у різних містах України проводилися демонстрації – центральними вулицями, поряд з комсомольцями, крокували колони школярів з портретами Маркса, Леніна і Сталіна.

Існували й інші варіанти святкувань. Так, у Києві 1 вересня 1938 року для школярів на стадіоні «Динамо» влаштували спортивні змагання, танці, концерт та феєрверк. У 1942 році молодіжний Комінтерн оголосив про саморозпуск, і свято більше не проводили. Проте 1 вересня залишилося днем початку навчального року, й урочистості перенесли у двори шкіл.

В українських школах на території Польщі в міжвоєнний період початок навчального року був пов’язаний з урочистими маршами, які закінчувалися богослужінням. Школярі і студенти з гордістю носили прапор свого закладу, дефілюючи головними вулицями міста. А дітям, які приходили до першого класу, вручали подарунки. В основному це були солодощі, іграшки чи книжки.

У 1956–1964 роках, за часів «хрущовської відлиги», започаткували нові традиції: святкові лінійки, винесення піонерами червоного прапору та перший дзвоник у виконанні дівчинки-першокласниці, яку ніс на плечах старшокласник. Обов’язковим став і так званий «ленінський урок» у перший навчальний день. На цей захід запрошували передовиків виробництва чи ветеранів війни, які говорили зі школярами про любов до партії та її вождів.

1984 року 1 вересня отримало статус «всенародного свята» – Дня знань. Усі звичайні уроки після урочистої лінійки скасували, а замість «ленінського» почали проводити «урок миру». Школярам у розпал війни в Афганістані розповідали про мирні ініціативи СРСР та намагання його керівництва приборкати гонку озброєнь.

З 1991 року, після проголошення Незалежності, святкування першого дзвоника в Україні позбулося комуністичного колориту, втім, сценарій свята особливо не змінився: ті самі урочисті лінійки, виступи запрошених гостей, дзвоник у руках першокласниці та перші уроки на вічні теми.

У 2000-х українські школи все частіше пропонують школярам 1 вересня відвідати екскурсії, взяти участь у конкурсах, театралізованих подіях чи тематичних пікніках. У 2020–2021 роках 1 вересня відбувалося з використанням дистанційних технологій через пандемію коронавірусної хвороби.

2022 рік. Триває повномасштабна війна росії проти України. 1 вересня буде різним для школярів і студентів із різних куточків України, але точно – це буде на один день ближче до Перемоги.

Підготувала Альона Якубець, завідувач відділу новітньої історії України Національного музею історії України

Учні двокласного міського училища при Маріїнському цукровому заводі. Місто Городище, Черкаська область. 1914–1915 роки. Національний музей історії України

Гімназистки Києва з викладачем Є. Д. Жураківським. Місто Київ. 1916 рік. Національний музей історії України

Випускники металургійного технікуму. Місто Запоріжжя. 1934 рік. Національний музей історії України

Учні та викладачі школи. Місто Снятин, Коломийський район, Івано-Франківська область. 1943 рік. Національний музей історії України

Перше вересня в школі. Місто Дніпропетровськ (нині – Дніпро). 1954 рік. Національний музей історії України

Учні 8-го класу вивчають прийоми роботи на револьверному верстаті в механічній майстерні середньої школи № 37 міста Миколаїв. 1958 рік. Національний музей історії України