Портрет Варвари Ханенко пензля Олексія Харламова. 1896 рік. Із архіву Музею Ханенків

Відома українська колекціонерка та меценатка народилася 9 серпня 1852 року в місті Глухові (сучасна Сумщина). Вона походила з родини цукрових магнатів Терещенків і була старшою дочкою Ніколи Артемовича Терещенка – не лише успішного підприємця, а й мецената, який також збирав твори мистецтва.

1875 року Варвара Терещенко побралася з Богданом Ханенком. Разом вони почали купувати мистецькі твори. Вже у першій спільній подорожі до Італії й австрійського Відня подружжя придбало кілька картин для своєї масштабної майбутньої колекції.

Варвара Ханенко цікавилася народною творчістю та витрачала багато коштів на купівлю народного одягу, ікон та кераміки. 1904 року вона створила у власному маєтку в селі Оленівці на Київщині ремісничу школу, яка складалася із трьох майстерень: ткацької, набійної та столярної. Викладачем ткацької майстерні став знаний український художник Василь Кричевський. Він навчав працівниць колориту й композиції, читав лекції з історії мистецтв і створював ескізи виробів. Реміснича школа швидко стала відомою завдяки своїм виробам, що експонувалися на виставках у Києві та Санкт-Петербурзі, їх також продавали в магазинах Києва, Лондона й Москви.

Сорочка, виготовлена в ремісничій школі Варвари Ханенко. Національний музей історії України. Колаж Анастасії Пташинської

1907 року Варвара Ханенко стала співініціаторкою створення Київського кустарного товариства. На Першій Всеросійській виставці промислових товарів у Києві (1913) у меценатки був окремий павільйон, де кожен охочий міг ознайомитися з виробами майстрів ремісничої школи.

Наприкінці 19 століття Богдан і Варвара Ханенки ініціювали створення Музею старожитностей та мистецтв у Києві, урочисте відкриття якого відбулося 1904 року. Подружжя Ханенків переконало меценатів і колекціонерів вкласти кошти у розбудову першого публічного музею в Києві й передати частини своїх зібрань для його фондів та експозиції. Частину предметів подарували Богдан Іванович і Варвара Ніколівна. «Спадкоємцями» Музею старожитностей та мистецтв є Національний художній музей України та Національний музей історії України (МІСТ). Зібрання подружжя меценатів стало основою колекції Музею Ханенків у Києві.

В колекції МІСТ серед старожитностей, зібраних Варварою Ханенко і згодом подарованих першому публічному музею Києва, є ікони, церковні речі, предмети археології та народно-ужиткового мистецтва, зокрема й сорочка, виготовлена в ремісничій школі меценатки. Зі зворотного боку сорочки є напис: «с. Еленовка, Вас. Киев / Дар Б. Н. Ханенко».

Підготувала Олена Кохан, старша наукова співробітниця Національного музею історії України