12 червня 2014 року розпочалися перші бої російсько-української війни за Савур-могилу. Ця стратегічна висота розташована на межі кордону України та Російської Федерації, а також на межі Донецької і Луганської областей. Із Савур-могили висотою 277 метрів добре простежується територія радіусом до 40 кілометрів, а у погожі дні видно навіть Азовське море. Контроль над цією височиною давав можливість українським захисникам вести спостереження за лінією російсько-українського кордону, а також за ключовою дорогою, якою окупанти перекидали техніку та озброєння.
5 червня із території РФ відбувся перший напад на прикордонний пункт Маринівку поблизу Савур-могили. За підтримки авіації українські прикордонники відбили цей напад. 7 червня українські військові змушені були відступити, а російським бойовикам вдалося закріпитися на Савур-могилі.
12 червня підрозділи 79-тої бригади та 3-го полку здійснили спробу відбити висоту в окупантів. Бойовики цього дня вперше використали російські танки, перекинуті ворогом через кордон для підсилення своїх позицій. Збройне протистояння тривало чотири години. На жаль, українські бійці не змогли закріпитися на висоті.
Протягом липня було здійснено кілька спроб взяти під контроль стратегічну точку. Остаточний успішний штурм українських сил відбувся 7 серпня. Операцією керував полковник Ігор Гордійчук (позивний Сумрак). Закріпившись на висоті, українські військові могли корегувати вогонь своєї артилерії. Бійці, які там перебували, опинилися під постійним обстрілом російської артилерії, та ще й вогонь неодноразово вели безпосередньо з території РФ.
У двадцятих числах серпня розпочався масований наступ російських військ на територію нашої держави. Українські військові змушені були відступати. В ніч із 24 на 25 серпня групі Гордійчука, що тримала висоту, надійшов наказ на відступ. На ту мить вони опинилися у глибокому тилу російських військ. Група змогла пройти близько 60 км через контрольовані ворогом території та приєднатися до українських сил під Многопіллям. У той час українські війська в цьому районі перебували в оточенні, і з рештою оточених група Гордійчука пішла на прорив. Вантажівка, в якій перебував Ігор Гордійчук, потрапила під ворожий обстріл. Полковник отримав важкі поранення, був частково паралізований. Переніс низку надзвичайно складних операцій та пройшов тривалий курс реабілітації. Восени 2014 року Ігоря Гордійчука нагородили орденом Богдана Хмельницького 3-го і 2-го ступеня та найвищим ступенем відзнаки – званням Героя України. У 2016 році полковника призначили начальником Київського військового ліцею імені Івана Богуна. 23 серпня 2016 року Ігорю Гордійчуку присвоєно звання генерал-майора.
В Національному музеї історії України зберігається комплекс матеріалів, переданих Героєм України генералом Ігорем Гордійчуком. Серед них – його особистий нагрудний шеврон із прізвищем, а також книга «Саур-могила. Военные дневники» (перший наклад видання опублікований російською). У книзі зібрані спогади учасників боїв за Савур-могилу, зокрема й Ігоря Гордійчука.
На жаль, у цих боях українські захисники зазнали важких утрат. У книзі пам’яті полеглих за Україну зазначено імена 20 загиблих українських воїнів та одного зниклого безвісти у протистоянні за Савур-могилу.
Підготував Олександр Лук’янов, старший науковий співробітник музею
