22 роки тому, 25 березня 1999 року, на 5-му кілометрі траси Бориспіль–Золотоноша у автокатастрофі загинув український політик, дисидент, лідер національно-демократичного руху 1980 – початку 1990 років В’ячеслав Чорновіл.
Майбутній очільник Народного Руху України народився 24 грудня 1937 року в селі Єрках на Черкащині в родині сільських вчителів. У 1960 році закінчив із відзнакою Київський державний університет імені Тараса Шевченка. На Володимирській гірці в Києві після випускного вечора заприсягся все життя боротися за Україну.
На прем’єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», що відбулася 4 вересня 1965 року, Вʼячеслав Чорновіл сміливо виступив проти арештів інтелігенції. Після цього в його житті розпочалися обшуки та допити.
Провів у радянських тюрмах і таборах загалом сімнадцять років. Наприкінці 1980-х після звільнення з ув’язнення став провідником українського демократичного руху. Був співзасновником Української Гельсінської спілки та Народного Руху України.
На перших президентських виборах в Україні, що відбулися 1 грудня 1991 року, Вʼячеслав Чорновіл посів друге місце, поступившись тодішньому голові Верховної Ради УРСР Леоніду Кравчуку. В подальшому зосередився на розбудові Народного Руху України, який, за задумом політика, мав об’єднати національно-демократичні сили в України.
В середині 1990-х почали з’являтися перші олігархічні проєкти у політиці. Багато однопартійців Вʼячеслава Чорновола не витримали випробування великими грошима. Зраду колишніх побратимів політик переживав надзвичайно важко. До останнього намагався зберегти єдність Народного Руху України та їздив із зустрічами всією Україною. Того трагічного дня він повертався із Кропивницького після зустрічі з однопартійцями.
Обставини автокатастрофи та проведення слідства викликало та досі викликають багато питань. Вже наступного дня після аварії, ще до висновків експертів, тодішній очільник Міністерства внутрішніх справ Юрій Кравченко заявив, що це був нещасний випадок. У кабіні КамАЗа, в який врізався автомобіль Вʼячеслава Чорновола, перебували, окрім водія, ще два пасажири, один із яких помер за дивних обставин. Водія, вину якого в ДТП із трагічними наслідками було доведено, раптово амністували. Розбіжності у показах свідків та експертів дали підстави багатьом соратникам та родичам Вʼячеслава Чорновола вважати його загибель замовним убивством.
Трагедії на трасі поет Богдан Стельмах присвятив такі рядки:
Мовчіть, мовчіть – він не таїть образи,
Лиш кожному з нас каже: «Не забудь,
Що в автопарках ворога КамАЗи
Стоять напоготові й ночі ждуть».
Похорон Вʼячеслава Чорновола став однією з наймасовіших подій у історії України. Провести в останній шлях борця за незалежність України зібралося близько 250 тисяч людей. Поховали політика на центральній алеї Байкового кладовища.
У колекції Національного музею історії України зберігається сорочка, в яку був одягнений Вʼячеслав Чорновіл у день трагічної аварії 25 березня 1999 року.
Підготував Олександр Лукʼянов, старший науковий співробітник Національного музею історії України
