У березні 1917 року (за новим стилем) у Петрограді сталися події, які суттєво вплинули на подальший плин історії. Епоха російського самодержавства завершилася Лютневою революцією.

Нестримне бажання будь-якою ціною допомогти «братам слов’янам», з яким Російська імперія вступала у Першу світову війну у серпні 1914 року, на початку 1917 року змінилося дещо іншими суспільними настроями. Мільйони загиблих на фронтах, глибока економічна, політична та продовольча кризи викликали масове народне невдоволення та антиурядові виступи. Популярними гаслами стали «Геть війну!», «Геть самодержавство!», «Хліба!».

8 березня 1917 року в Петрограді відбувся масовий страйк за участю 100 тисяч осіб. У наступні дні кількість учасників протесту та ескалація насильства лише зростали. За кілька днів на вулиці вийшло вже близько 300 тисяч маніфестантів.

Перенесення Миколою ІІ засідання Державної думи більш ніж на місяць лише посилило народне невдоволення. 12 березня 1917 року (за новим стилем) масова маніфестація перетворилася на збройне повстання, яке активно підтримали військовослужбовці Волинського, Преображенського, Литовського, Ізмайлівського та Семенівського полків. Увесь петроградський гарнізон перейшов на бік повстанців.

Не чекаючи погодження царського уряду, почали створюватися нові органи влади. Постали Петроградська рада робітничих та солдатських депутатів та Тимчасовий комітет, за спільним погодженням яких 13 березня 1917 року (за новим стилем) було створено Тимчасовий уряд. Не впоравшись з ситуацією в країні, 14 березня 1917 року (за новим стилем) Микола ІІ зрікся престолу. Російської імперії не стало.

Зі зміною суспільного ладу змінилася і політична символіка, що відобразилося на листівках, поштових марках, друкованих виданнях, грошових знаках, відзнаках. Серед предметів тієї доби, які свідчать про дух епохи, у великій кількості представлені нагрудні жетони як символи Лютневої революції. На відміну від медалей, вони були тонші і різної форми (круглі, трикутні, фігурні, ромбоподібні). Такі жетони міг придбати кожен, хто хотів позначити свою причетність до революційних подій. Носили їх переважно на грудях разом з червоною стрічкою.

У експозиції відділу «Музей Української революції 1917–1921 років» Національного музею історії України зберігається пам’ятний жетон Лютневої революції. На аверсі – зображення святого Георгія, на реверсі – напис російською «Борцам за родину и свободу 1917».

Підготував Богдан Скопненко – провідний науковий співробітник «Музею Української революції 1917–1921 років» – відділу Національного музею історії України