З березня 1917 року розпочався новий період у історії становлення української державності. В Україні утворилися власні органи державного управління – Центральна Рада та Генеральний секретаріат, які керували державними справами з огляду на проголошений І Універсалом автономний статус. На першому етапі Української революції питання про державну незалежність країни фактично не розглядали, натомість українська політична еліта послідовно відстоювала ідею автономії у складі демократичної Росії. Тому й питання про введення національної валюти навесні та на початку літа 1917 року не піднімали, оскільки спільний економічний простір в умовах федерації не передбачав для України використання власних грошей.
Але вже наприкінці літа та восени відносини Центральної Ради та Тимчасового уряду так зіпсувалися, що ідея державної незалежності України набувала все більшої популярності. Серед найважливіших питань, що потребували вирішення, було забезпечення ринку необхідною кількістю грошей задля його стабільного функціонування. Розпочалась активна підготовка до створення власної фінансової системи. З-поміж інших питань важливим було те, який вигляд матимуть майбутні українські банкноти. В оголошеному конкурсі на кращі ескізи майбутніх купюр взяли участь такі відомі тогочасні художники, як Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Антон Середа, Григорій Золотов, Олександр Красовський, Борис Романовський. Що ж до переможців конкурсу, їх мала обрати спеціалізована комісія, створена при міністерстві фінансів.
Ще до проголошення ІІІ Універсалу Генеральний секретаріат прийняв декларацію про децентралізацію українських фінансів, створення спеціального бюджету та Національного банку, а згодом, 19 грудня 1917 року, Центральна Рада прийняла «Тимчасовий закон про випуск державних кредитних білетів УНР». Нова грошова одиниця отримала назву карбованець. Вже 5 січня 1918 року першу купюру номіналом 100 карбованців увели до обігу.
Автором ескізу першої української купюри став художник-графік Георгій Нарбут. У оформленні банкноти він застосував орнаменти, притаманні для українського бароко, та оригінальні декоративні шрифти. Також уперше було використано родовий знак Рюриковичів – тризуб Володимира Великого, який на той час ще офіційно не затвердили як державний герб УНР. Напис «100 карбованців» було виконано українською мовою, а також мовами трьох найбільших національних меншин, що проживали на теренах України: російською, польською та ідиш. В народі першу українську купюру називали по-різному: «єврейськими грошами» (через напис на ідиш), «яєчнею» (зважаючи на домінування жовтих та помаранчевих кольорів на аверсі купюри) або ж «кульженками» (за прізвищем власника типографії, на якій здійснювали друк купюр).
Підготував Богдан Скопненко, провідний науковий співробітник Національного музею історії України
