Більшість із нас добре пам’ятають зі шкільних років творчість Максима Тадейовича Рильського (1895–1964) — відомого поета, перекладача та науковця. Натомість відносно маловідомою залишається постать його батька — Тадея Розеславовича Рильського, хоча завдяки своїй громадській діяльності він не менш заслуговує на пам’ять та повагу. Користуючись нагодою — 180-річчям від дня народження батька відомого поета, давайте ближче познайомимося з ще однією непересічною особистістю “довгого” ХІХ століття.
Тадей Рильський народився 2 січня 1841 року в с. Ставище (нині Житомирської області) у шляхетській родині. Здобув хорошу домашню освіту, яку поглибив і розширив у ІІ-й Київській гімназії та Київському університеті Святого Володимира. Вже змалку Тадей Рильський міг безпосередньо познайомитися з інтенсивним суспільним життям польської громади Правобережжя, оскільки будинок Рильських у Києві був одним із центрів польського культурного життя. Попри це, Тадей Розеславович увійшов у історію насамперед як діяч українського національного руху. Ймовірно, головною причиною його переходу на українські позиції стало знайомство з Володимиром Антоновичем — майбутнім знаним українським науковцем та суспільним діячем. Вони познайомилися ще під час навчання Тадея в гімназії, де Володимир Антонович був його репетитором. Пізніше Тадей підтримував свого вчителя в заходах із організації хлопоманського руху та Старої Київської громади. З огляду на подальшу багаторічну дружбу цих двох діячів, Іван Франко навіть назвав їх “українськими Діоскурами”.
Володимир Боніфатійович Антонович. Портрет авторства Івана Труша. 1900 р. З фондів Національного музею історії України
Свою проукраїнську позицію Тадей Рильський вперше серйозно проявив під час навчання в університеті (1858–1862). Тут він разом із Володимиром Антоновичем став одним із лідерів руху хлопоманів — представників спольщених українських та польських шляхетських родів, які прагнули зближення з українським народом та декларували служіння “тому народові, серед якого живеш”. Тадей Розеславович підтримував ідею, поширену в Київському університеті в середині ХІХ ст., про те, що шляхта Правобережної України — це спольщені українці, які повинні повернутися до свого народу. Водночас разом із іншими хлопоманами здійснював подорожі українськими землями (Запоріжжя, Кубань, Холмщина), допомагав у створенні та діяльності недільної школи для селян, під час ліквідації кріпацтва 1861 року був прихильником передачі землі селянам без додаткових умов.
Тогочасна влада не могла не помітити таку діяльність. Влітку 1860 року за доносом Тадея Рильського разом із братом звинуватили у поширенні серед селян “шкідливих думок про рівність та волю”, після чого Тадей опинився під тривалим суворим наглядом поліції. Наступного року він як прихильник запровадження в університеті української мови остаточно розірвав зв’язки з польським студентським земляцтвом і приєднався до української Громади та згодом долучився до організації перепоховання Т. Шевченка в Каневі.
Після закінчення університету одержав від батька третину спадку (бл. 400 десятин землі в с. Романівці), де добре загосподарював. Згодом викупив у сестри її частку та розділив землю між найбіднішими селянами Романівки. Саме в цьому селі він прожив більшість свого подальшого життя і для його мешканців зробив багато корисного: створив та утримував сільську школу, в якій частково сам викладав; надавав фахові поради та допомагав із документами місцевим селянам у їх судових справах із сусідніми поміщиками; організував для селян прямий продаж зерна на ринок без посередників тощо. Також написав кілька етнографічних розвідок про сільське життя Романівки. Саме тут Тадей Рильський знайшов і своє кохання — 1878 року він одружився із селянкою Меланією Чуприною, влаштувавши традиційне народне весілля. Від цього шлюбу подружжя мало трьох дітей. А найменшого (майбутнього поета) назвали на честь Максима Залізняка.
Тадей Рильський (ліворуч) із сином Максимом та Володимиром Антоновичем (праворуч). Фото. Романівка. Кінець ХІХ ст.
Живучи в селі, Тадей не припиняв наукової діяльності. Крім написання етнографічних та історичних розвідок, серйозно працював над політичною економією (започаткував фахову українську економічну термінологію та першим у Східній Європі взявся за вивчення економіки звільнених із кріпацтва селян). Став автором фундаментальної праці “Студії над основами розкладу багатства”.
Наприкінці життя захворів на сухоти. Життя Тадея Рильського завершилося в Романівці 7 жовтня 1902 року, там його й поховали за православним обрядом. Віддати останню шану, за свідченнями сучасників, прийшла велика кількість місцевого селянства.
Запрошуємо вас до Національного музею історії України дізнатися більше про особливості життя на українських землях у “довгому” ХІХ столітті під час тематичної екскурсії “Україна в новий час: ХІХ століття змін”.
Підготував Анатолій Бараннік, науковий співробітник Національного музею історії України
