Щорічно 4 жовтня відзначається початок Всесвітнього тижня космосу. Це свято започатковане 2000 року Асамблеєю ООН та присвячене вивченню космічного простору. Саме цього дня у 1957 році відбувся запуск першого штучного супутника. В десятках країн світу в ці дні проходять заходи покликані популяризувати космічну науку та наукові дослідження в космічній галузі. В Україні щороку відбуваються конференції та лекції з метою підвищення обізнаності українців щодо освоєння космосу та досліджень у цій сфері. В музеях відкривають тематичні виставки присвячені українським астронавтам та науковцям.
У фондовій колекції Національного музею історії України зберігаються нагрудні нашивки першого громадянина України, який побував в космосі - Леоніда Каденюка. 19 листопада 1997 року відбувся історичний для нашої країни старт корабля «Спейс Шаттл» космічної місії STS-87. У складі міжнародного екіпажу STS-87 як спеціаліст з корисного навантаження перебував Леонід Каденюк. Під час польоту український астронавт проводив унікальні дослідження та експерименти щодо вивчення впливу стану невагомості на різні види рослин. До НМІУ перший астронавт України передав дві нагрудні нашивки з зображенням емблеми місії та емблемою спільного експерименту, який проводився на орбіті.
Емблеми космічних місій – це неодмінна частина костюма астронавта. Вони у символічній формі розкривають цілі, завдання, програму та розповідають про екіпаж польоту. У графічних символах пілотованих польотів важлива кожна деталь: форма, колір, лінії, кількість тих чи інших елементів. Вперше у космічній історії нашивка використана в 1965 році у екіпажу космічного корабля «Джеміні – 5» - Гордона Купера та Чарлза Конрада. Це відбулось після заборони керівництвом NASA давати власні назви космічним кораблям. І їх відповіддю на цю заборону стала перша емблема свого екіпажу. З того часу жоден американський космічний екіпаж не відправлявся без власного унікального патчу.
Емблема місії, в якій брав участь Леонід Каденюк, виготовлена у формі шолому до скафандра астронавта. Така форма символізує запланований вихід астронавтів у відкритий космос під час місії STS-87 для перевірки обладнання та інструментів для майбутньої Міжнародної космічної станції. По центру емблеми розташоване зображення космічного корабля Space Shuttle Columbia, який об’єднує планету Земля та космос На задній частині шолому розташоване стилізоване зображення континентів планети Земля, а правій скляній частині шолому зображення космосу обрамленого жовтим полум’ям. Зображення полум’я являє собою сонячну корону, яку у рамках місії мав вивчати супутник Spartan. Три лінії, які виходять з Колумбії стилізовані під логотип Відділу астронавтів та символізують руку-маніпулятор, яку використовували для розгортання роботи супутника Spartan. Літери µg зображені на шевроні позначають наукові експерименти, які проводились в рамках місії USMP-4. По колу емблеми розташовані прізвища астронавтів, які брали участь у цій місії. У нижній частині емблеми місії розміщено прапор України поруч із прізвищем Леоніда Каденюка. Таким чином було відзначено перший політ громадянина нашої держави.
Український космонавт у рамках Collaborative Ukrainian Experiment провів біологічні експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю та мохом. На нагрудній нашивці присвяченій експерименту розміщено зображення рослини ріпи – облиствлене стебло із кистю золотисто-жовтих квіток, яке наче проростає з корпусу «Шаттл Коламбія». Зображення розташоване на фоні земної кулі на якій позначені вишитими білими зірками столиця України - Київ та столиця Сполучених Штатів - Вашингтон. Праворуч та ліворуч від зображення розташовані абревіатури Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору Сполучених Штатів – NASA та Національного космічного агентства України – NSAU. Зображення обрамлене кольорами прапорів Сполучених Штатів та України. По колу розміщено напис українською та англійською мовою: «Collaborative Ukrainian Experiment.США. USA.Україна. Ukraine»
Підготував науковий співробітник відділу історії Незалежної України Олександр Лук'янов.
