В 1973 році на XV-й Генеральній асамблеї Міжнародної музичної ради, що діє при ЮНЕСКО, прийняли рішення відзначати щорічно 1 жовтня Міжнародний день музики.
Ще з часів стародавнього світу люди активно розвивали музичне мистецтво. Музика була і є для нас чудовим засобом передачі важливої інформації, зокрема цінностей та сенсів. Пісні та мелодії здавна згуртовували спільноти й надихали на неймовірні вчинки.
В ранньому новому періоді в Європі поширилася традиція мандрівних музикантів та співців (в Україні — кобзарів та лірників), а з XVIII ст. – катеринників. Останні за допомогою катеринки фактично першими змогли відтворювати записані мелодії для широкого загалу слухачів. Особисто оглянути кобзу XVII ст. та коліщату ліру XVIII ст. ви зможете в Національному музеї історії України в експозиції другого поверху.
На початку ХІХ ст. завдяки женевським годинникарям та Континентальній блокаді Наполеона зʼявилися музичні скрині – перші пристрої, здатні відтворювати записані мелодії в комфортних домашніх умовах. Принцип їхньої діяльності полягав у поєднанні годинникарської пружини та механізму катеринки – циліндра з виступами. Ці виступи від час обертання циліндра зчіплювалися з голками спеціального гребінця. Оскільки такі голки мали різну довжину, то й звуки виникали різної тональності. Протягом ХІХ ст. музичні скрині постійно вдосконалювалися, між їхніми виробниками (понад 70 фірм лише на початку ХХ ст.) точилися змагання, які дуже нагадують конкуренцію виробників сучасних ґаджетів. Все це перетворило музичні скрині на суперфункціональні пристрої для відтворення музики. Свідченням цього є музична скриня женевської фірми «Troll&Backer», що експонується на другому поверсі Національного музею історії України. Згаданий суто механічний пристрій здатен відтворювати мелодії послідовно з циліндра (вміщує вісім мелодій загальною тривалістю близько 10 хвилин, сам циліндр змінний) або лише одну мелодію на повторі. Вражає те, що пристрій містить навіть механічний резонатор (колонку), яка суттєво посилює звучання мелодій.
Проте велика вартість музичних скринь, а також неможливість ними відтворити повноцінний звуковий запис (із голосом) призвели до поступового витіснення цих пристроїв новими – грамофонами. Їх винайшов відомий американський фізик та підприємець Еміль Берліннер. Вивчаючи способи фіксації звуків, винахідник розробив та 1887 року запатентував грамофон. Цей пристрій мав класичне компонування: рупор, діафрагму та голку й передбачав використання круглої платівки для звукозапису (її легко можна було тиражувати). Та найголовніше, всі деталі грамофона виготовлялися машинним способом, що робило ці пристрої неймовірно дешевими (3–10 доларів за грамофон порівняно з кільком тисячами доларів за швейцарську музичну скриню). Тож грамофони швидко витіснили дорогі музичні скрині. Зі зразком класичного механічного грамофона початку ХХ ст. ви зможете ознайомитися в експозиції другого поверху Національного музею історії України.
Підготував Антолій Бараннік, старший науковий співробітник НМІУ
