30 вересня в Україні відзначається Всеукраїнський день бібліотек, запроваджений 1998 р., тож сьогодні розповімо про бібліотечні фонди Національного музею історії України.
Бібліотеку нашого закладу заснували в 1902 р. В 1916 р. її фонд налічував понад 5 тис. томів. Чимало видань до книгозбірні надходило від відомих діячів науки та культури: Богдана Ханенка, Миколи Біляшівського, Вікентія Хвойки, Данила Щербаківського. Друковану продукцію власного видавництва до музею передавав київський підприємець Степан Кульженко.
Також у бібліотечних фондах зберігалися старовинні друковані книги, рукописи та автографи видатних діячів історії та культури. Серед бібліотечних рукописів – документи першого ректора Київського університету Михайла Максимовича, універсали гетьманів Івана Мазепи, Івана Скоропадського та Данила Апостола, «Літопис келейний» Дмитра Ростовського тощо.
У 1913–1914 рр. бібліотекарем музею був майбутній український політик Дмитро Дорошенко, автограф якого зберігся на одній із книг сучасної книгозбірні НМІУ.
У 1920-х рр. бібліотека закладу поповнилася книгами, переданими з бібліотек розформованих установ Всеукраїнської академії наук. У роки Другої світової війни чимало рідкісних видань із книгозбірні Центрального історичного музею України вивезли до Німеччини. В 1948 р. до музею надійшов авторський примірник «Опису Києва» М. Закревського (цей екземпляр до війни перебував у бібліотеці Києво-Печерського заповідника), в 1995 р. – комплект часопису «Київська старовина» за 1888–1906 рр., матеріали археологічних з’їздів.
Нині у бібліотечному фонді НМІУ зберігається рідкісна букіністика XVIII – першої половини ХІХ ст. Це взірці «розкішної» барокової книги, науково-популярні та наукові виданнями доби Просвітництва, що походять із приватних книгозбірень антрополога Ф. Вовка, археолога М. Макаренка, колекціонера П. Потоцького та багатьох інших поціновувачів старовинної книги.
Гордістю музейної книгозбірні є видання з україніки ХІХ – першої чверті ХХ століть. Серед них – перше та друге видання «Історії Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (1822 та 1830), праця французького військового аналітика Ш. Лезюра «Історія козаків» (1814), перше видання сатиричної повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський» (1840), петербурзьке видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1896), прижиттєві видання творів І. Франка; видання часів Першої світової війни, присвячені історії та культурі Галичини та Буковини (1914 та 1915); продукція видавництва «Українська накладня» в Лейпцигу (1919–1933); видання творів Лесі Українки, К. Широцького, Ф. Ернста, Ф. Шмідта часів Української революції 1917–1921 рр.
Нині бібліотечний фонд НМІУ налічує 25 476 одиниць збереження і є інформаційною базою нашого закладу.
Підгтувала Лариса Дідора, провідний бібліотекар відділу науково-видавничої діяльності НМІУ
