Наплічник, з яким Левко Лук'яненко пройшов 27 років таборів і тюрем.
На 7 липня припадає друга річниця смерті Левка Григоровича Лук’яненка – дисидента, політв’язня, члена Української Гельсінської групи, співавтора Акта проголошення незалежності України.
Левко Лукʼяненко народився 24 серпня 1928 р. в селі Хрипівці Городнянського району Чернігівської області в селянській родині. В 1944 р. юнака відразу із хрипівської школи відправили до Городнянського райвійськкомату для двотижневого військового вишколу, звідки він, попри вік, потрапив до лав Червоної армії, оскільки не зміг надати довідку про рік народження. За чотири роки, під час чергового перепису, записав роком свого народження 1927-й, аби демобілізуватися. Служив у Житомирі та Києві. З жовтня 1945 р. – в Австрії, а потім був командиром мотоциклетного взводу на Кавказі. Сам Левко Лукʼяненко згадував, що вже тоді в нього сформувалися антирадянські настрої та бажання боротися за незалежність України. А робити це, як він писав у книзі «Сповідь у камері смертників», найефективніше було у владі. В 1951 р. на службі в Нахічевані Левко Лукʼяненко вступив до комсомолу, а потім – компартії, водночас закінчивши вечірню середню школу. Це дало йому змогу в 1953 р. стати студентом престижного юридичного факультету Московського державного університету.
Ідею незалежності Левко Григорович сформував ще в 1956 р. Юрист за фахом, він закликав до відокремлення України від Радянського Союзу саме законним шляхом, посилаючись на конституцію СРСР. За антирадянську пропаганду та прагнення до незалежності України Левка Лукʼяненка засудили до смертної кари. 72 днів у камері смертників – стільки відсидів засуджений, очікуючи на страту, коли йому змінили вирок на 15 років ув’язнення. За свої переконання та прагнення здобуття самостійності України Левко Григорович провів 26 років у радянських тюрмах та таборах.
Особисті речі Левка Лук'яненка. Із зібрання НМІУ.
Левка Лук’яненка називають батьком незалежності нашої країни, оскільки він є співавтором Акта проголошення незалежності України. За зовнішньою легкістю прийняття цього документа стояли роки боротьби українців за свою самостійність, зокрема дисидентський рух 1960-х–1980-х рр. Однією з найяскравіших постатей цього руху був Левко Григорович, який зробив українську національну ідею головною справою свого життя. Символічно, що саме 24 серпня є днем його народження.
2018 р. в НМІУ відкрилася виставка «З вірою в незалежність України» до річниці проголошення Акта незалежності, присвячена Левку Лук’яненку з його згоди та благословення. Дружина діяча, Надія Іванівна, та його онука Ганнуся передали нашому музею комплекс речей Левка Григоровича: щоденник, закордонний паспорт, окуляри, фотоальбом та фрак періоду перебування в Канаді на посаді посла України.
Підготувала Ірина Пуля, старша наукова співробітниця НМІУ
