Пам`ятні медалі на честь візиту в Україну очільника Держави Ватикан – Папи Іоанна Павла ІІ, 2001 р. Із зібрання НМІУ.
23 червня 2001 р. розпочався державний візит в Україну очільника Держави Ватикан, 264-го Папи Римського – Івана Павла ІІ.
Під час свого візиту до Києва, який тривав із 23 до 25 червня, понтифік відвідав греко-католицьку церкву Святого Миколая на Аскольдовій могилі, вшанував памʼять українців, які загинули під час Другої світової війни, біля могили невідомого солдата, поклав квіти до Меморіального комплексу «Биківнянські могили» та до Меморіального заповідника «Бабин Яр», де під час Другої світової війни розстріляли близько 200 тис. чоловік, більшість з яких були євреями.
Звертаючись до українських політиків у Маріїнському палаці, голова Католицької церкви наголосив на важливості пам’ятати та враховувати уроки історії, нагадавши, що головне завдання державних діячів полягає у служінні людям та забезпеченні миру та рівності у правах. Іван Павло ІІ закликав політиків чинити опір спокусі використовувати владу в особистих чи групових інтересах.
24 червня 2001 р. на території спортивного комплексу «Чайка» відбулася Божественна літургія, в якій взяло участь близько 150 тис. прочан.
25 червня понтифік прибув до Львова. Протягом двох днів Папа відвідав Латинський та Вірменський кафедральні собори, Собор Святого Юра, відслужив меси на території львівського іподрому, в яких взяло участь близько 1,5 млн чоловік, освятив місце під будівництво духовної семінарії та Українського католицького університету.
Залишаючи Україну 27 червня 2001 р., Іван Павло ІІ сказав: «Дякую тобі, Україно, що оборонила Європу своєю невтомною та героїчною боротьбою проти загарбницьких орд... Нехай Господь дасть мир тобі, український народе, бо ти з наполегливою і одностайною відданістю нарешті привернув собі свободу й розпочав віднаходити своє істинне коріння, та докладаєш великих зусиль, щоби стати на шлях реформ і дати всім можливість жити та сповідувати власну віру, власну культуру й власні переконання в рамках свободи та справедливості...
Молю Всемогутнього Бога, щоб благословив тебе, український Народе, і щоб зцілив усі твої рани. Його велика любов нехай наповнить твоє серце і нехай провадить тебе у третє тисячоліття християнства до нового майбутнього. В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!»
Підготував Антон Богдалов, завідувач відділу історії незалежної України НМІУ