Під час нинішньої війни російські загарбники зруйнували в Україні десятки культових та освітніх споруд християн, юдеїв та мусульман. За останні сто років не вперше на наших теренах стирають архітектурні свідчення релігійної історії внаслідок цілеспрямованої московської політики.
Інший яскравий приклад – руйнування київських церков із кількасотлітньою історією у 1930-і. Організовував це направлений в Україну росіянин Павло Постишев, причетний також до Голодомору і нищення української культури та її діячів. Саме він став «промоутером» перетворення Києва, куди переносили із Харкова столицю радянської України, на місто із «соціалістичним» обличчям.
Серед знищених київських православних святинь була й церква Миколая Доброго. Вона розташовувалася на Подолі під Андріївською горою та була зруйнована 1935 року. Цей спочатку дерев’яний, а згодом мурований храм упродовж 17 – 19 століть не раз страждав від пожеж, але щоразу відбудовувався. Не пережив він лише совєтської доби.
Церква Миколая Доброго, кінець 19 століття. Джерело: Wikimedia Commons
В Національному музеї історії України зберігається низка предметів зі знищених у 1930-х культових споруд. Серед них – благословенний хрест, наданий 1 квітня 1720 року до храму Миколая Доброго київським «злотником» Єремією Стефановичем Білецьким. Вірогідно, цей благодійницький жест додатково стимулювався якимись збитками, що зазнала церква від нещодавньої пожежі 1718 року.
Хрест, наданий храму Миколая Доброго золотарем Єремією Білецьким. Національний музей історії України
Білецький (†1768) – доволі відомий київський золотар. Донині збереглися не лише виконані ним металеві частини згаданого хреста, а й інші вироби
Деталь хреста, наданого храму Миколая Доброго золотарем Єремією Білецьким. Національний музей історії України
Пам’ятки історії знищити набагато легше, ніж стерти знання про неї. Адже дослідники використовують найменші свідчення, щоб проникнути в минуле. Та нинішнє бомбардування культових споруд зайвий раз нагадує, що Україна воює не лише з терористичною, а й із варварською державою.
Максим Яременко, старший науковий співробітник Національного музею історії України
Колаж на заставці Катерини Бруєвич
