Нагрудний знак Інструкторської школи старшин. 1918 рік. Україна, Київ. Автор Охрім Судомора. МІСТ
Три знаки доби Української революції 1917–1921 років із зібрання Національного музею історії України – МІСТ представлені на виставці «За волю України. Історія уніформи українського війська поч. ХХ ст.» у Національному музеї історії України у Другій світовій війні (пропоную затегати музей @warmuseum.kiev.ua).
МІСТ радо долучився до проєкту, в якому взяли участь 20 музеїв, архівів і бібліотек України та США. В експозиції представлено 250 артефактів періоду 1914–1923 років, на прикладі яких можна простежити ґенезу однострою часів Українського Січового Стрілецтва, Української Центральної Ради, УНР, ЗУНР, правління гетьмана Павла Скоропадського та Директорії УНР.
Серед цих памʼяток, більшість із яких ніколи не експонувалася загалу, нагрудний знак члена Стрілецької ради Січових Стрільців, Нагрудний знак Інструкторської школи старшин і Відзнака 3-ї Київської школи підготовки прапорщиків піхоти із зібрання МІСТ. Розкажемо, чим унікальні два із цих предметів.
Військова відзнака Ради Січових Стрільців. Початок 1920-х років. Австрія, Відень. Автор Михайло Бринський. МІСТ
Нагрудний знак члена Стрілецької ради Січових Стрільців виготовлений на початку 1920-х років у Відні (Австрія) за ескізом Михайла Бринського. Курінь (згодом – Корпус) Січових Стрільців – один із найбоєздатніших військових підрозділів Армії УНР. Він розпочав свій шлях боями за Київ у січні 1918 року, а завершив його у грудні 1919-го. Історія цієї військової формації нерозривно пов’язана з ім’ям Євгена Коновальця, який брав активну участь у її створенні, а з січня 1918 року став її командиром.
Уже 1917 року, на початках формування у Києві Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців (перша назва цього військового підрозділу), з ініціативи Романа Дашкевича постала Стрілецька рада як керівний політичний та військово-адміністративний орган «січовиків». 19 січня 1918 року згідно з пропозицією Євгена Коновальця Стрілецьку раду зреформували: вона стала дорадчим органом команди Куреня, на якій, одначе, продовжували обговорювати найважливіші для Січових Стрільців рішення. Упродовж 1918–1919 років до Стрілецької ради входили уславлені в українській військовій історії старшини: Андрій Мельник, Федь Черник, Роман Сушко, Іван Чмола, Василь Кучабський. Головував на її засіданнях командир Корпусу Січових Стрільців Євген Коновалець.
Нагрудний знак Інструкторської школи старшин виготовлено в 1918 році. У добу Української революції 1917–1921 років лише два військові навчальні заклади – Інструкторська школа старшин (Київ) та Спільна юнацька школа (Кам’янець-Подільський) – мали свої окремішні знаки. Автором відзнаки Інструкторської школи старшин був графік Охрім Судомора. У цій роботі він акцентує на символіці національної суверенності, тож домінують золотий та блакитний кольори. У центрі овалу зі срібла й емалі – тризуб, вгорі над ним на блакитному полі – архангел Михаїл із мечем. Праворуч та ліворуч від тризуба – козацькі корогви як уособлення мужності та лицарської звитяги.
Інструкторська школа старшин почала формуватися у березні 1918 року в Києві. Вона стала першим в УНР військовим закладом для перепідготовки офіцерів-українців, які були випускниками колишніх російських військових навчальних установ. Із огляду на це, окрім викладання суто військових дисциплін, особливу увагу надавали формуванню у старшин української національної свідомості. Тому навчальна програма містила вивчення української мови, літератури, історії та географії України. У період правління гетьмана Павла Скоропадського Інструкторська школа здійснила три випуски.
Побачити ці раритетні військові знаки можна на виставці «За волю України. Історія уніформи українського війська поч. ХХ ст.», яка триває в Національному музеї історії України у Другій світовій війні до 31 травня 2022 року.
Інформацію надали завідувач сектору «Музей Української революції 1917–1921 років» Олександр Хоменко та завідувач сектору історії України у ХХ столітті Богдан Скопненко
