Історія ювелірного мистецтва, музейних колекцій металевих декоративних виробів, технологічні та стильові особливості творчості ювелірів – таке коло питань обговорили учасники наукової конференції «Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки». Подія відбулася 22 листопада у Скарбниці Національного музею історії України. В рамках щорічних «Музейних читань» вона проходить вже 27–й рік поспіль.
Науковці з музеїв Києва, Дніпра, Львова, Інституту археології НАН України, університетів і художніх галерей заслухали 20 доповідей.
Учасники конференції віддали шану видатним діячам, причетним до створення колекції Музею історичних коштовностей України (тепер – Скарбниця Національного музею історії України). Одним з відомих науковців, який стояв біля витоків формування методики вивчення царських скіфських курганів, був Василь Бідзіля. Саме йому випало керувати експедицією, яка дослідила знаменитий курган Гайманова Могила. Науковець застосував нові підходи до роботи, зокрема, використав техніку (бульдозери і грейдери), а також шахтарську техніку кріплення підземних споруд. В експедиції Василя Бідзілі набували досвіду археологи, які пізніше очолили так звані новобудівні експедиції. Одним з тих, хто пройшов «школу Гайманової Могили», був Борис Мозолевський. Згодом йому знадобились отримані знання і навички при дослідженні знаменитої Товстої Могили. Слід принагідно зауважити, що зараз у нас у музеї відбувається виставка, присвячена знахідці з цього кургану – Пекторалі, нагрудній золотій прикрасі скіфського зверхника.
До скіфської тематики звернулися співробітники Скарбниці Національного музею історії України. Про іконографію та семантику окремих образів (грифонів, сфінксів) на декоративних елементах скіфського костюма розповіла Любов Клочко. Зміст композицій на творах античної торевтики – золотій накладці на горит з Мелітопольського кургану, особливості зображення зброї – символа бога війни на пам’ятках Північного Причорномор’я – тематика доповіді Оксана Ліфантій.
Увагу учасників конференції привернули виступи науковців, присвячені вивченню творів декоративно-ужиткового мистецтва XVII – першої половини ХХ ст. з музейних зібрань Національного музею історії України, Скарбниці Національного музею історії України, Національного заповідника Києво–Печерської Лаври, Дніпропетровського обласного краєзнавчого музею. Оксана Терещук та Світлана Березова представили розгорнутий аналіз творів українського золотаря Івана Равича. К. Костюченко розглянула іконографію образів на окладі до Євангелія Вроцлавського майстра Т. Шира, а О. Сергій – на потирах гданського майстра Якоба Бекхаузена. Цікавий аспект декоративного виробу показала Н. Степаненко: вивчаючи відерце для охолодження шампанського, дослідниця відкрила цілий ряд імен історичних діячів, пов’язаних із предметом.
Дослідниці Софія Триколенко та Ірина Удовиченко представили доповіді про особливості творчості сучасних художників Андрія Комарова і Станіслава Дрокіна. Науковиця Олена Богданова розповіла про естетичні принципи та технологічні прийоми роботи майстрів народності мяо, мистецтво яких вона вивчала в Китаї кілька років поспіль.
Підготувала Любов Клочко, провідна наукова співробітниця
