Тетрадрахма. 167–160-ті рр. до н. е. Македонія
Срібна карбована монета вагою 17 г та діаметром 33 мм. До зібрання НМІУ надійшла з колекції мінц-кабінету київського Університету св. Володимира.
На лицьовому боці монети бачимо македонський щит, в центрі – бюст Артеміди Таврополи (покровительки Амфіполя) з луком та сагайдаком за спиною, обернений праворуч.
На звороті зображено палицю у дубовому вінку, ліворуч – блискавку. Вгорі – монограма: АР. По обидві сторони від палиці – напис: ΜΑΚΕΔΟΝΩΝ / ΠΡΩΤΗΣ.
Артем́іда (дав.-гр. Ἄρτεμις) – давньогрецька богиня, шанована як покровителька тваринного й рослинного світу, богиня мисливства, лісів і гір, богиня Місяця, покровителька щасливого шлюбу, вагітних, породіль і жіночої незайманості. Одна з найпопулярніших героїнь давньогрецького епосу. В давньоримській міфології Артеміді відповідала богиня Діана.
Батько Артеміди – Зевс, мати – Лето, брат-близнюк – Аполлон.
Коли Артеміді було 3 роки, вона попросила свого батька Зевса виконати шість бажань: залишатися навіки цнотливою, мати багато імен, бути передвісницею світла, мати лук і стріли, як і її брат Аполлон, мати коротку туніку, щоб у ній було зручно полювати, мати 60 океанід дев’яти років, щоб вони стали її хором та 20 німф-служниць, щоб вони доглядали за її мисливськими псами та луком, поки вона спить. Вона не хотіла, щоб їй присвячували місто, а хотіла правити горами і лісами, а також допомагати жінкам послаблювати біль під час пологів. Зевс так розчулився, що подарував їй все, що вона просила.
Бог-коваль Гефест та його кіклопи-ковалі виготовили Артеміді лук та стріли, Пан – бог дикої природи, пастухів та скотарства – подарував богині 12 псів. Її оточують 20 німф та 60 океанід. Супутниці Артеміди-мисливиці давали обітницю цнотливості. Тих, хто її порушував, вона жорстоко карала, як німфу Каллісто, яку спокусив її батько Зевс. У гніві Артеміда перетворила німфу на ведмедицю. Відчуваючи свою провину перед прекрасною Каллісто, Зевс відправив її на небо і вона стала сузір’ям Великої ведмедиці. У Стародавній Греції дівчата, щоб не прогнівати велику богиню, перед тим як вийти заміж, приносили жертву до її храму – пасмо волосся, пояс або вбрання.
Артеміда любить не тільки лук, стріли та мисливство, вона також обожнює звуки ліри та хороводи. У надвечір’я, коли на небі сходить Місяць, Артеміда і німфи до глибокої ночі водять хороводи на лісових галявинах. Іноді, захованими у лісових хащах стежками, вона разом зі своїми супутницями підіймається на вершину гори Парнас, у царину свого брата Аполлона, щоб насолодитися його грою на кефарі.
Культ Артеміди був поширений у всій Стародавній Греції. Основним місцем її вшанування був храм у Малій Азії, в Ефесі (Туреччина), який у стародавні часи вважали одним із семи див світу.
Артеміду зображують вічно юною, прекрасною дівою, найчастіше – з луком та сагайдаком, з ланню або мисливськими псами, часом – у колісниці, запряженій оленями.
Священні тварини Артеміди – ведмідь і лань.
Підготувала Зінаїда Зразюк, завідувачка сектору нумізматики, фалеристики, медальєрики та боністики науково-дослідного відділу збереження фондів НМІУ
Колаж Анастасії Доманової
