Історія переміщень українських писемних пам’яток – справжня пригода для дослідників та любителів історії. Науковий співробітник НМІУ Вадим Арістов дослідив маршрути одного цінного рукописного збірника, розповідає про його таємничу мандрівку та дивовижне повернення на історичну батьківщину.
Оригінальний заголовок манускрипта «Права, привилегии, грамоты и указы о волности малоросийской». Його було створено у першій половині ХІХ ст. на Лівобережній Україні – території колишнього Гетьманату. Ймовірно, це перепис старішого рукопису кінця ХVIII ст. Збірник містить добірку копій різноманітних документів – від часів Богдана Хмельницького до другої половини ХVIII ст., які засвідчують субʼєктність козацтва і «малоросійського народу» у відносинах з польськими та московськими/російськими монархами.
На рукописі стоїть екслібрис бібліотеки О. Бодянського. Осип Бодянський (1808–1877) – видатний український історик та археограф. Уродженець Полтавщини, який більшу частину життя працював у Москві, займаючись виданням джерел. Саме завдяки йому була опублікована й славетна «Історія Русів» – одна з ключових книг українського націєтворення ХІХ ст. Вчений зібрав величезну бібліотеку, в якій містилися перлини української та словʼянської старовини.
Однак є й інший екслібрис, що засвідчує приналежність збірника до колекції російського купця й любителя старовини Андрія Титова (1844–1911). Український рукопис потрапив до Росії – до північного Ростова – у 1880 р., вже після смерті О. Бодянського, коли його вдова продала значну частину бібліотеки А. Титову. У 1883 р., разом іншими документами, збірник «прав і привілеїв» опинився у фондах створеного А. Титовим «Ростовського музею старожитностей», де й перебував до 1940-х років. У повоєнні роки низка документів (переважно українського походження) із колекції А. Титова була вивезена з Росії й потрапила до Києва за загадкових обставин.
Отак, здійснивши мандрівку туди, звідки артефакти рідко повертаються, український рукопис таки зміг повернутися на історичну батьківщину. Й ось уже більше, ніж півстоліття, він перебуває у зібранні Національного музею історії України.
Підготував Вадим Арістов, науковий співробітник відділу науково-видавничої діяльності НМІУ