Дідрахма. ІV ст. до н. е.
Кампанія, Гірія.
Срібна карбована монета має вагу 7,09 г та діаметр 21 мм. До зібрання НМІУ надійшла з колекції мінц-кабінету Київського університету Св. Володимира.
На лицьовому боці монети бачимо обернену ліворуч голову Афіни в аттичному шоломі, прикрашеному вінком. На зворотньому боці – бик із чоловічим обличчям, який рухається праворуч. Над ним вертикальний напис: ТΙΑΝΟΣ.
Статер. ІV ст. до н. е.
Луканія, Велія
Срібна карбована монета має вагу 7,59 г та діаметр 21 мм. До зібрання НМІУ надійшла з колекції мінц-кабінету Київського університету Св. Володимира.
На лицьовому боці монети бачимо обернену ліворуч голову Афіни у фрігійському шоломі, прикрашеному кентавром. За шиєю – літера К. На зворотньому боці – обернений ліворуч лев, що їсть здобич. Під левом – змія. Між його задніми лапами – літера К. Над левом – літера А. У нижньому секторі під зрізом напис: ΥΕΛΗΤΩΝ.
Афіна, або Атена (грец. Αθηνά) – найшанованіша давньогрецька богиня, одна із дванадцяти верховних олімпійських божеств, епонім міста Афін. Її шанували як богиню мудрості, мистецтв, ремесла, покровительку міст і держав, науки й майстерності, розуму й винахідливості, військового мистецтва, діву-войовницю. В римській міфології ототожнюється з Мінервою.
Першою дружиною Зевса була найрозумніша з богинь – Метіда. Проте Уран і Гея (уособлення Неба й Землі), божества давнього покоління богів, навіщували йому, що народжений Метідою син перевершить Зевса у всьому та захопить трон. Тож, коли Метіда завагітніла, Зевс проковтнув її. Через деякий час він відчув сильний головний біль і звелів Гефесту вдарити себе по голові сокирою. Звідти вийшла Афіна у повному бойовому спорядженні.
Стародавні греки вважали, що саме Афіна винайшла війну. Проте, на противагу Аресові – богові нерозсудливої відваги та жорстокої війни, вона воліла вирішувати суперечки мирним шляхом або завдяки військовій стратегії, яка допомагає в миті найбільшої небезпеки та сприяє перемозі. Крім того, Афіна винайшла флейту, трубу, керамічний горщик, плуг, граблі, ярмо для волів, вуздечки для коней, віз і корабель. Вона першою почала навчати мистецтву лічби та всіх жіночих рукоділь, зокрема, куховарству, ткацтву і прядінню. Афіну також вважали богинею-цілителькою. За міфами, саме вона передала Асклепію кров Горгони, за допомогою якої той воскрешав мертвих.
У мистецтві Афіну зображували войовничою богинею зі списом, щитом, у шоломі та із статуєю Ніке, іноді її супроводжував атрибут жіночої праці – прядка. Атрибути богині: змія – символ переродження і вічності та сова – символ мудрості. Священне дерево – олива.
Афіна була покровителькою грецького регіону Аттики та його столиці Афін. За міфом, першим заявив свої права на цю місцевість володар моря Посейдон. Він вдарив тризубцем у землю на Акрополі – й там забило джерело солоної води. Згодом з’явилася Афіна, яка вдарила в землю списом – і на тому місці виросла олива. За рішенням судів, переможницею суперечки визнали Афіну й назвали місто на її честь. Афінський Акрополь прикрасили статуєю роботи славетного грецького митця Фідія – Афіною-Дівою (Athena Parthenos), яку він зобразив із егідою (щитом), у шоломі, зі сфінксом, списом і статуеткою Ніке у правій руці.
Бик із чоловічим обличчям у архаїчній грецькій міфології уособлював божество –покровителя річок.
Кентаври в давньогрецькій міфології – химерні істоти, напівлюди-напівконі. Зазвичай їх зображали дикими й некерованими істотами, в яких превалює тваринна сутність. Але в міфології відомі й мудрі кентаври, зокрема Фол та Хірон, які були друзями та вчителями Геракла. З часом первинний образ усього племені кентаврів як диких і нестримних варварів витіснив образ кентаврів, подібних до Фола й Хірона. Вони стали символами мудрості та єднання із природою.
Підготувала Зінаїда Зразюк, завідувачка сектору нумізматики, фалеристики, медальєрики та боністики науково-дослідного відділу збереження фондів НМІУ.
Колаж Анастасії Доманової.
