Бердянський курган науковці ставлять у один ряд із такими «царськими» курганами, як Мелітопольський, Гайманова і Товста Могили. Найскладніша поховальна споруда у Приазов’ї приховує не одну таємницю. Хто ж був захоронений у цій «піраміді степу»? Які саме речі знайшли в кургані? Як саме він був збудований і яким чином відбувалися розкопки величної споруди?

В неділю, 19 січня, кандидатка історичних наук Любов Клочко відгорнула загадкову завісу над цими та іншими таємницями Бердянського кургану. Археолог із багаторічним досвідом, завідувачка науково-дослідного відділу «Історія ювелірного мистецтва в Україні» МІКУ – філії НМІУ, під час авторської екскурсії розповіла про склад та підсумки роботи експедиції Інституту археології АН УРСР з дослідження кургану, що тривала впродовж 1977–1978 рр.

«Курган ще в давнину пограбували. Удачею археологів було те, що центральну площу грабіжники майже не зачепили. Там знайшли багато ювелірних прикрас із конусоподібних головних уборів. Золоті пластини зі сценою братання, сценою боротьби людини зі сфінксом, сітчаста прикраса із золотих трубочок. Поховальний інвентар та його розміщення дозволяє припустити, що в камері було три поховання. Головний небіжчик, який мав високий соціальний статус, був покладений на дерев'яний настил. Коло входу, де знайшли залізний панцир, меч, вістря до списа, похований охоронець, а біля амфор та посудин для вина —виночерпій», – розповіла Любов Клочко.

Найцікавіші предмети в могилі українські археологи знайшли в чотирьох схованках у вигляді звичайних ямок. Грабіжники знайшли тільки дві з них. В одному дослідники виявили вістря до стріл, у другому — прикраси кінської збруї.

Захоронення літньої жінки, яке супроводжував підліток, виявили у східній могилі. Спільної думки стосовно статусу небіжчиці дослідники не досягли: одні археологи вважають її жрицею, інші – матір’ю скіфського аристократа, похованого в центральній катакомбі.

Не менш захопливою виявилася історія про будівництво поховання. «Курган будували з дерну, який брали над річкою Берда. Експедиція запросила до співпраці шахтарів, їх залучення пояснювали значною глибиною підземних споруд і складною геологічною ситуацією. Тому шахтарі запропонували дерев’яні кріплення», – пояснила дослідниця, демонструючи фотоматеріали експедиції.

Скарби Бердянського кургану експонуються в Музеї історичних коштовностей України. Любов Клочко наголосила на унікальності образів, зображених на золотих пластинах із цього комплексу. Різноманітні грифони, боротьба людини зі сфінксом, обряд братання – це унікальні сюжети скіфського мистецтва, якими нині милуються відвідувачі музею.