У п’ятницю, 17 січня, в Національному музеї історії України відбулася презентація виставки «Доля науковця у горнилі Великого терору» із серії «Репресована археологія». Подія приурочена до 120-річчя від дня народження видатного українського археолога, краєзнавця і музейника Теодосія Миколайовича Мовчанівського (1899–1938).
На виставці представлені цікаві предмети зі значної за обсягом колекції матеріалів із розкопок науковця. Це речі з Райковецького городища, багатошарової пам’ятки Плисків-Чернявки, Вишгорода та Києва. Також у вітринах знайшли своє місце оригінальні документи Т. Мовчанівського з наукового архіву Інституту археології НАН України. Відвідувачі мають змогу побачити відкритий лист на розкопки, машинопис роботи «Райковецьке феодальне городище» та польовий щоденник археолога. Розколотий дзвін із розкопок Т. Мовчанівського Десятинної церкви в Києві поруч із його портретом – промовиста метафора трагічної долі дослідника.
Відкриваючи виставку, старший науковий співробітник відділу найдавнішої та середньовічної історії України НМІУ Володимир Колибенко наголосив, що Теодосій Мовчанівський проводив розкопки Райковецького городища, Вишгорода, с. Городська на Житомирщині, території Десятинної церкви в Києві та багатьох інших пам’яток. Важливо, що археолог вів дослідження широкими площами з пошаровим зняттям об’єктів та знахідок. Також це була людина складної долі та непересічна особистість.
17 лютого 1938 р. Теодосія Мовчанівського заарештували за стандартним звинуваченням у причетності до антирадянської націоналістичної організації, за «шкідливу діяльність в області науки». Рішенням трійки при Київському облуправлінні НКВС УРСР від 8 травня 1938 р. він був засуджений до найвищої міри покарання. Вирок виконано 10 травня 1938 р.
«Справа Мовчанівського – яскравий приклад того, як репресивна владна машина в роки Великого терору перемелювала людські долі, погрозами, приниженнями і тортурами вириваючи зізнання. Віддаючи данину своєму часові, Теодосій Мовчанівський починав власні роботи з археології щедрим цитуванням праць класиків марксизму-ленінізму. В особистому архіві вченого було понад 400 виписок із робіт Маркса, Енгельса, Леніна. Проте навіть це не вберегло його від репресій», – наголосила кураторка виставки, завідувачка відділу найдавнішої та середньовічної історії України НМІУ Марина Стрельник.
Артем Борисов, науковий співробітник Інституту археології, відзначив персональний вимір виставки. «Важливо, що цей проєкт наголошує не тільки на здобутках науковця, на його внеску в археологію, ми також дізнаємося про долю людини, про ціну, яку доводилося платити цілому поколінню науковців у сталінські часи», – зауважив дослідник.
Перша половина XX ст. була непростим і трагічним часом для української інтелігенції взагалі й археологів зокрема. Керівний режим, намагаючись підпорядкувати діяльність науковців інтересам партії, спрямувати її в ідеологічно «правильне» русло, розгорнув жорстоке переслідування і репресії. Наслідком цього стало знищення плеяди талановитих науковців і замовчування їхніх здобутків.
«В Центральному державному архіві громадських об’єднань України зберігається справа, яка містить текст звинувачення науковця, чия «шкідлива діяльність» полягала у спрямуванні роботи Інституту історії матеріальної культури (ІІМК) на «вивчення іноземної культури колонізаторів» (йдеться про дослідження античних міст Північного Причорномор’я) і «абсолютне ігнорування вивчення культури місцевого населення». Науковця також звинуватили у «відкиданні марксистських методів радянської науки і посиланнях у статтях на махрових буржуазних націоналістів – Антоновича, Грушевського, Данилевича, Макаренка та інших», в тому, що він «підтримував тезу про розгром частини південних давньоруських городищ військами Данила Галицького в ХІІІ ст.». А це суперечило висловлюванням Карла Маркса про «нищівну татарську навалу». Звинувачення стосувалося також «пропагування норманізму», – розповіла Марина Стрельник.
Презентація продовжилася кураторською екскурсією Марини Стрельник, під час якої відвідувачі дізналися більше про життєвий шлях археолога, його методику досліджень та унікальні знахідки. Колекція матеріалів із розкопок Теодосія Мовчанівського, що зберігається у фондах НМІУ, налічує близько 20 тисяч одиниць зберігання. Виставка, яка представляє цю колекцію, триватиме до середини лютого.
