Для «людини, яка пише» прилади для письма – це знаряддя праці. Як знаряддя праці homo sapiens змінювалися від кам’яного рубила до лазерного свердла, так і знаряддя homo scriptor еволюціонували разом із людським розумом, змінюючи світ навколо себе. Про місце писемної культури в житті людини розповідає виставка «Homo scriptor. Людина, яка пише», яка 28 серпня відкрилася для огляду в Національному музеї історії України.
До уваги відвідувачів представлені десятки оригінальних предметів, які використовувала «людина, яка пише» від часів античності до сьогодення. Серед них бачимо античні та давньоруські стилоси, каламарі, чорнильні набори, залізні пера, перові та кулькові ручки, «космічну ручку Фішера».
Куратор виставки – науковий співробітник відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та нової історії України Олексій Савченко, розповідає залаштункову історію створення писемних пам’яток.
Пане Олексію, в часи, коли писемність стала масовим явищем, а інформаційний простір заполонили ґаджети, чим пояснюється ваша увага до цієї теми? Чим виставка може привабити сучасного відвідувача?
Відомий історик повсякдення Пітер Берк влучно зазначив, що «все навколо має своє минуле, яке, в принципі, можна відтворити…». Один із таких аспектів нашого минулого – це історія «ґаджетів» для письма. Наша виставка присвячена не лише технічному аспектові їхнього розвитку. В центрі уваги – homo scriptor, тобто «людина, яка пише». Людина, покликанням і професією якої було створення текстів.
Прилади для письма нечасто стають об’єктом уваги. Біля них майже не зупиняються екскурсоводи, адже увагу відвідувачів привертають здебільшого зразки зброї, обладунків, прикрас. Проте й «ґаджети» здатні повідомити дуже багато цікавого про свою епоху, її інтелектуальне життя, політичні інститути, технічний розвиток. Історії винайдення цих приладів можуть бути навіть повчальними. Тому наша виставка розрахована на широке коло відвідувачів, які бажають зазирнути за лаштунки історії створення писемних пам’яток.
Наші предки опанували письмо пізніше від греків і римлян. Хто був носієм писемної культури на сучасних українських землях?
Писемна історія українських земель починається з появою на наших теренах античних греків у VIІ ст. до н. е. Елліни надавали великого значення грамотності. Вони любили філософію, поезію. Будівництво, торгівля та мореплавство потребували залучення писемних людей. Любов до поезії, філософії, літератури виховувала повагу до «людини, яка пише».
Антична культура мала великий вплив на формування української писемної традиції, адже створені представниками цієї культури тексти стали фундаментом середньовічної науки. Вплинули вони й на кириличний алфавіт та давньоруське письмо, яке завдяки болгарським священикам поширилося на землі Русі. Незважаючи на пізню появу, вміння писати стає загальним явищем. Про це свідчать численні знахідки писемного приладдя та зразків текстів на пергаменті, бересті, графіті на стінах храмів.
Як приладдя для письма вплинуло на життя людей? Чому до нього така пильна увага?
Мало хто замислювався над тим, яким важливим було виготовлення зручних «ґаджетів» для письма. А ще – яких творчих і розумових зусиль потребувало їхнє відкриття. Поява нових приладів для письма відображає потреби людини, її вміння реагувати на виклики своєї епохи. Наприклад, виготовленню залізного пера передували досягнення у сталеварній промисловості. Тривалий час розробку цього письмового приладдя навіть доручали майстрам хірургічних інструментів. Кулькова ручка взагалі з’явилася на наших столах завдяки військовим та авіаторам, які шукали можливість писати у польових умовах. Космічна епоха також поставила питання про те, чим писати в умовах невагомості. А відповідь знайшли завдяки бізнесмену Сему Фішеру, за кошти якого виготовили «космічну ручку» Space pan.
Запрошуємо відкрити для себе світ важливих «дрібниць» писемної культури та ознайомитися з цікавою історією тих речей, які зазвичай оминають під час екскурсій.
