У четвер, 5 вересня, в усьому світі відзначають Міжнародний день благодійності. Його встановили резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 2013 року. Таким чином ООН наголошує на важливості благодійництва та волонтерської діяльності, а також привертає увагу до проблем людей, пов’язаних із гуманітарними кризами.
Міжнародний день благодійництва збігається із Днем пам’яті Терези Калькутської (встановлений Римо-католицькою церквою 19 жовтня 2003 року) – місіонерки Римо-католицької церкви, відомої своїм подвижництвом у справах доброчинності, однієї із засновниць (1950) і настоятельок Ордену милосердя, лауреатки Нобелівської премії миру 1979 року «за допомогу стражденному людству».
Благодійність єднає людей та сприяє створенню сталого суспільства. В Україні сфера благодійності регулюється законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації», який визначає «загальні принципи благодійної діяльності, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій».
Благодійники доповнюють діяльність державних структур у сфері охорони здоров’я, освіти, сприяють розвитку культури і науки.
Національний музей історії України – інституція із давньою історією та традиціями. Перші роки становлення музею були скрутними, сталих коштів на утримання бракувало. Тому спочатку музейне зібрання поповнювалося саме за рахунок доброчинних внесків і подарунків.
Завдяки благодійникам колекція музею швидко розширювалася: в 1909 р. вона становила близько 30 тис. експонатів, а в 1914 р. досягла 50 тис. Значну роль відігравали пожертви і подарунки приватних осіб. Доброчинці дарували музеєві як окремі речі, так і цілі колекції. Від Київського товариства старовини і мистецтв у 1904 р. надійшли збірки слов’янської старовини родини Терещенків і Семена Могилевцева. Один із засновників музею, Данило Щербаківський, передав багату колекцію іконопису, а Варвара Ханенко – цінну етнографічну збірку. Почесний член Академії мистецтв Богдан Ханенко заповів музею капітал у розмірі 100 тис. крб у цінних паперах, щоб заклад міг існувати на відсотки. При формуванні бібліотечних фондів левову частку також становили надходження від благодійників.
Традиції благодійництва продовжуються і нині. В українському суспільності поступово зростає культура доброчинності. Чимало проектів, спрямованих на підтримку історико-культурної спадщини України, повністю або частково реалізовується за кошти небайдужих людей. Національний музей історії України дякує всім благодійникам, завдяки спільним зусиллям з якими змінюємо музей, робимо його сучасним і цікавішим для відвідувачів. Пам’ятаймо, що благодійником може стати кожен із нас, підтримуючи суспільно важливі проекти гривнею або волонтерською допомогою.
