Щодня  10:00 - 18:00
 Каса: до 17:00 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 
 (044) 278 48 64

Блог

Блог (78)

У 1917–1918 роках колишня російська імперія розпалася на 14 держав. П’ять із них – Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія і Польща, змогли зберегти незалежність. Інші дев’ять, зокрема й Україну, завоювали більшовики. Вони проголосили на цих територіях «незалежні» радянські республіки, що силоміць утримувалися у сфері впливу кремля.

Так, на території України розмістили шість армій, що налічували 1,2 мільйона бійців. Однак, розуміючи, що утримати завойовані землі лише силою не вдасться, керівництво російської комуністичної партії (більшовиків) спробувало переконати уряди республік у тому, що вони цілком незалежні. Тож 28 грудня 1920 року між РРФСР та створеною 1919-го УСРР було підписано договір, згідно з яким держави визнавали незалежність одна одної та декларували укладання військового та господарського союзу. Аналогічні договори було укладено і з іншими республіками.

У нумізматичній колекції Національного музею історії України зберігається низка пам’яток західноєвропейського медальєрного мистецтва. До них належить прикметна німецька медаль кінця 17 століття. Обставини її появи висвітлюють один із епізодів спільної історії Речі Посполитої, до якої належала частина території сучасної України, та Саксонії.

Йдеться про елекційну та коронаційну медаль, викарбувану 1697 року у пам’ять про обрання королем Речі Посполитої саксонського курфюрста Фрідріха Августа, який у Польщі отримав ім’я Август ІІ Сильний. Медаль створив Георг Гауч – відомий нюрнберзький медальєр кінця 17 – початку 18 століть. Вона виготовлена зі срібла 958 проби, за вагою (27,8 г) та розмірами (діаметр – 48 мм) наближається до стандартів талера – основної обігової срібної  монети Західної Європи 16–19 століть. Медаль містить яскраві алегорії, які нагадують, яким непростим був шлях Фрідріха Августа до престолу.

2022-го минає 170 років із часу сенсаційної знахідки так званого Ніжинського скарбу. З одного боку, ця знахідка підштовхнула наукові кола до тривалої дискусії, а з другого – поклала край сумнівам щодо існування монетного карбування в Руській державі. Розповідаємо, як знайшли скарб і що він змінив у науковому світі.

Світ ловив, та не спіймав Сковороду за його життя, проте дослідники намагаються зробити це нині. Речей філософа майже не залишилося, і де вони зараз – питання. Його твори здебільшого відомі з переписаних копій шанувальників, а біографія – з «житія», створеного учнем і другом Михайлом Ковалинським. 3 грудня минає 300 років від дня народження філософа. До цієї дати Національний музей історії України (МІСТ) разом із партнерами представляє проєкт «Світи Григорія Сковороди». Це – спроба відтворити світ, у якому жив і творив свою філософію Григорій Сковорода.

Скарбниця Національного музею історії України разом із громадською організацією «Алєм» представляє проєкт «MIRAS. Спадщина», присвячений культурі кримських татар. Мета – ознайомити відвідувачів із культурою корінного народу України, розкрити значення її основних символів.

Майже всі експонати, а це, зокрема, розкішні ювелірні пояси, традиційне вбрання, вишивка золотом, посуд для кавування, кераміка, оздоблені орьнеком. «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (2018) та до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО (2021).

16 вересня 1658 року гетьман Іван Виговський у місті Гадячі підписав договір із представниками польського короля Яна Казимира. За цим документом козацька Україна входила до складу Речі Посполитої на рівних правах із Короною Польською та Великим князівством Литовським. Укладення Гадяцького трактату ознаменувало розрив Військом Запорозьким протекторату з московським царем, проголошеного у Переяславі 1654 року. Водночас документ є своєрідним підсумком козацької революції, розпочатої 1648-го Богданом Хмельницьким: після десяти років війни козаки фактично «поверталися» до Речі Посполитої, але на умовах самостійної державної формації.

Навершя зі скіфським богом Папаєм, предмети з Мелітопольського кургану та Гайманової Могили, розкішний бронзовий та керамічний посуд – усе це можна побачити на новій виставці «Збережено в Україні» в Скарбниці Національного музею історії України. Ці пам’ятки грецького та скіфського мистецтва створені понад два тисячоліття тому, врятовані Україною та захищені її хоробрими воїнами.

З початком повномасштабної війни росії проти України синьо-жовтий прапор став символом хоробрості, який упізнають у всьому світі. Власне, ще за радянських часів синьо-жовтий прапор був символом боротьби, через який попередники сучасних окупантів переслідували та нищили. До Дня державного прапора Національний музей історії України (МІСТ) представляє виставку «Прапори Незалежності». 17 прапорів – з космосу та Антарктиди, з полону луганських бойовиків і з донецького аеропорту – за допомогою двох кольорів ілюструють сучасну історію України з її трагедіями та звитягами.

Володимирський собор з’явився в Києві у другій половині 19 століття. З часом він позбувся імперської патини, набув особливого статусу і символізує тисячолітню історію християнства в українських землях. 20 серпня минає 126 років від дня урочистого освячення собору.

Понад вісім років триває героїчний спротив України підступному північному сусіду. Хоробрість і самопожертва наших захисників, згуртованість усіх українців та злагоджена підтримка цивілізованих країн світу помножують віру в перемогу. Впевненості додає і наша історія. Згадаймо обставини гучної перемоги об’єднаного війська козацького гетьмана Івана Виговського, кримського хана та польського короля у битві під Конотопом 1659 року, що завершилася 7–9 липня.

Пошук по сайту

Календар подій

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Новини

Анонси

Експонат Тижня

logo

КОНТАКТИ:

Тел:

 +38 044 278 48 64

Запобігання корупції

Виконуючим обов’язки уповноваженої особи з питань запобігання корупції в Національному музеї історії України є провідний фахівець з антикорупційної діяльності – Базиленко Олег Анатолійович.

 dovira@nmiu.org

 вул. Володимирська, 2, м. Київ, 01001

Приєднуйтесь