Серед старожитностей, представлених в експозиції НМІУ, особливу увагу привертає бронзовий водолій у вигляді лева. Знайдено його у Чернігові, але коли і за яких обставин – невідомо. Музею його передали у 1907 р. з колекції родини Ханенків. Акваманіл, або ж водолій, ? це посудина для води у вигляді реальних чи фантастичних звірів. Використовували його як рукомийник у світському і церковному побуті. Фігури відливали з бронзи в техніці втраченої воскової моделі. Модель, з якої відливали виріб, за цієї техніки просто розплавлялася, так що кожен водолій – унікальний мистецький витвір.

Чернігівський водолій має масивний приземкуватий, округлий тулуб, який підтримують короткі, тонкі лапи. Між вухами звіра розташовано отвір для вливання води, який закривався кришечкою. З пащі звіра виходить коротка трубочка, з якої витікала вода. Передня частина тулуба лева прикрашена рельєфними хвилястими лініями ? умовною гривою. Закинутий на спину хвіст закінчується пальметкою.

Це північно-германський водолій першої половини ХІІІ ст. Центром їхнього виробництва було м. Гільдесгейм. Акваманіли у вигляді левів найбільш численні, оскільки лев як уособлення влади та сили ? найулюбленіший образ середньовічного мистецтва.

Подібні романські вироби, потрапивши у Русь, осідали в скарбницях князів та бояр, також їх використовували при дворі.