(з с. Лелюхівка Полтавської обл., кін. XVI - поч. ХVIII ст.)
В Національному музеї історії України зберігається один із найбільших скарбів, знайдених на території України. Це монетно-речовий скарб із села Лелюхівка, який містить близько 13 300 предметів.
Сучасні історики досі не дійшли згоди щодо причин, які змушували давніх мешканців України накопичувати цінності (створювати скарби). Так, частина дослідників вважає, що головним стимулом для цього був слабкий розвиток ринку (гроші є, а купити нема чого чи є все своє з того, що продається) або навпаки – нестача коштів для придбання чогось дорогого. Проте історія України рясніє надзвичайними обставинами, зокрема війнами, через які заможні люди змушені були переховувати свої нагромаджені скарби. Поширеним способом для цього було їх складання у глечики та закопування в місці з чіткими прикметами (наприклад, біля великого дерева). Однак після того, як небезпека минала, нерідко виявлялося, що власника скарбу вже не було в живих або він банально не міг пригадати точне місце сховку. Тому такі скарби можуть століттями знаходитися в землі, аж поки завдяки цілеспрямованим пошукам археологів, а ще частіше – випадковому збігу обставин їх не знаходять. Саме так був виявлений найбільший скарб у історії України в селі Лелюхівка Полтавської області, знайдений місцевим жителем В. Корсуном під час земляних робіт на березі р. Ворона. Пізніше, в липні 2000 року скарб було передано до Національного музею історії України.
Абсолютна більшість предметів зі скарбу із села Лелюхівка – це монети кінця XVI – початку XVIІI століття. Проте в ньому є також 40 ужиткових предметів: 39 ґудзиків трьох різних типів із високоякісного срібла і один перстень «сигнет» (печатка), гравіювання якого вказує на можливе більш давнє походження цієї речі. Щодо монет, їхня кількість та великий часовий проміжок дозволяє ґрунтовно відобразити грошовий обіг на українських теренах, зокрема в Гетьманщині, у перші десятиліття XVIII століття.
Не цілком з’ясованими залишаються обставини тезаврації скарбу із села Лелюхівка. Найновіші монети в ньому датовані початком XVIII століття, тому власником скарбу міг бути сучасник подій Північної війни на території України, зокрема союзу гетьмана І. Мазепи і шведського короля Карла XII та Полтавської битви 27 червня 1709 року.
