Останнім часом Запоріжжя нерідко фігурує в новинах як місто, що активно укріплює свої рубежі та приймає вимушених переселенців зі зруйнованих і окупованих населених пунктів України. Тож сьогодні звернемо увагу на стару запорізьку листівку з фондового зібрання Національного музею історії України із зображенням передмістя тодішнього Олександрівська (назва міста до 1921 року).
Велике індустріальне місто трохи більше сотні років тому було далеко не таким потужним. Поруч із ним розташовувалася давня історична місцевість Кічкас із однойменною залізничною станцією та менонітською колонією Айнлаге. Нині Кічкас є частиною сучасного Запоріжжя, проте саме та частина, що потрапила на листівку, – затоплена водами Дніпровської гідроелектростанції.
Фото примітне ще й тому, що на нього потрапив металевий одноарковий міст, створений за кресленнями інженера Лавра Проскурякова. Свого часу цей проєкт став сенсаційним – споруда мала відносно невелику вагу, це був найбільший одноарковий міст у Європі. Його будівництво тривало з 1900-го й завершилося за вісім років відкриттям залізничного сполучення між Кривим Рогом та Донецьким кам’яновугільним басейном. Міст проіснував до 1931 року – разом із Айнлаге він потрапив у зону затоплення ГЕС, тож його розібрали.
Підготувала Надія Кравченко, наукова співробітниця відділу історії України 14 – початку 20 століття