У Священний місяць Рамадан (цього року триває з 1 квітня до 1 травня) висловлюємо підтримку українським мусульманам, які нині допомагають відстоювати незалежність нашої держави. Із цієї нагоди пропонуємо оглянути предмет зі Скарбниці Національного музею історії України, який ілюструє багатий світ мусульманської культури українських земель із її глибокими традиціями та символізмом.
Йдеться про шедевр кримськотатарського ювелірного мистецтва – срібну курильницю 19 століття, яка надійшла до Києва з Бахчисарая 1963 року. Курильниця виготовлена у формі чаші на високій ніжці. Її кришка має вигляд купола мечеті з мінаретами, вершини яких увінчані зіркою та півмісяцями. З усіх боків чаша оздоблена витонченим візерунком, де переважають зображення троянд (gül) і тюльпанів (lále), символів «жінки» й «чоловіка» у традиційному кримськотатарському орнаменті орьнек.
Срібна курильниця 19 століття. Крим, Скарбниця Національного музею історії України. Фото Дмитра Клочка
В мусульманській культурі курильниці (мабхари, бахурниці) мають широке символічне та практичне застосування. Згадки про їх використання є навіть у Корані та хадісах, історіях про життя пророка Мохаммеда.
Бахурниці використовують для спалення пахощів і ароматичних речовин, або ж бахурів, до яких належать ладан, камфора, мускус, амбра, різноманітні рослини й олії, аромати яких здавна вважалися заспокійливими, лікувальними, дезінфікуючими та навіть магічними. Запахи оселі та одягу свідчили про чистоту, дисципліну, організованість мусульманина, а отже – про праведність його думок та способу життя. Те, які саме пахощі спалювали в курильниці, вказувало й на статус людини, рівень її гостинності, щедрості.
Бахурники, або ж курильники – шановані й відповідальні особи при дворі османського султана та кримського хана.
Ілюстрація з «Tableau Général de l’Empire Othoman» Ігнатія Мураджи д’Оссона. Париж, 1787 рік
У Кримському ханаті та Османській імперії бахурниці довго були частиною палацового етикету. Ними окурювали одяг, посуд і приміщення перед офіційними аудієнціями, частуваннями та святами. Якщо мусульманський правитель дарував набір для використання пахощів, це вважалося великою милістю.
Є згадки про курильниці у кримських мечетях і медресе, де, використовуючи потрібні запахи, очищували розум, налаштовуючись на інтелектуальну діяльність, читання Корану, молитви або дотримання посту у Священний місяць Рамадан. У цьому разі використовували бахурниці з коштовних матеріалів, виготовлені відомими майстрами. Таким виробам надавали форми реальних культових споруд, прикрашаючи їх символами й каліграфічними написами релігійного змісту.
Рамадан Мубарак! Благословенний місяць Рамадан!
Олексій Савченко, старший науковий співробітник відділу історії України 14 – початку 20 століть Національного музею історії України
Тетяна Савченко, старша наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України
На заставці – курильниця 19 століття, Крим, Скарбниця Національного музею історії України. Фото Дмитра Клочка
