Одним із головних елементів військового спорядження є захисний головний убір – шолом. Сучасні шоломи бійців Збройних сил України виготовлені з міцнішого за сталь синтетичного волокна та важать небагато. Але впродовж багатьох століть захисники нашої землі використовували сталеві шоломи.
В колекції Національного музею історії України серед захисного озброєння Русі-України привертає увагу сфероконічний шолом 12 – першої половини 13 століття з Києва. За контекстом знахідки його можна пов’язати з обороною міста 1240 року. Такий тип шолома формується не пізніше 10 століття і надовго домінує в побуті руської дружини. Ці шоломи приваблювали сучасників відмінними захисними якостями, досконалістю ліній та надійністю.
Певний час вважалося, що експонат було знайдено 1833 року під час розкопок церкви святої Ірини. Чиновник 5-го класу Кіндрат Лохвицький передав його разом з іншими предметами до Музею старожитностей Київського університету святого Володимира в день урочистого відкриття університету 1834 року. Сам Кіндрат Лохвицький у приватному листуванні зазначав, що «залізний лицарський шолом із частиною панцира був знайдений 21 червня 1834 р. під час розкриття земляного валу на Хрещатику з нагоди проведення нових вулиць у Києві». В липні 1834-го шолом знайшов місце в колекції Музею старожитностей Київського університету святого Володимира, а згодом став окрасою експозиції Національного музею історії України – МІСТ.
Тричастинна тулія шолома прокована для збільшення міцності поздовжніми жолобками. Вона переходить у навершя у вигляді конічного стрижня, розплющеного у верхній частині, з отвором у середині для кріплення прикраси. По краю тулії кріпилися петельки для бармиці (елемента шолома у вигляді сітки). До тулії трьома заклепками прикріплено вузький наносник, що частково зберіг срібну набивку. На наноснику пробито шість дрібних отворів для кріплення бармиці, що захищала нижню частину обличчя та шию.
Шоломи подібні до цього надійно захищали голову воїна від стріл та холодної зброї. Їх форма була зумовлена вимогами тактики кінного бою і розрахована на зісковзування навіть прямого удару. Шоломи, особливо посріблені або позолочені, були доволі дорогими та належали знатним воїнам.
Марина Стрельник, завідувач відділу найдавнішої та середньовічної історії України Національного музею історії України
