Скіфські антропоморфні стели зображають чоловіків-воїнів. Виконані з монолітних гранітних брил, котрі скіфські майстри обтесали, надавши їм грубої подоби фігурі людини та позначивши деталі різцем. Голови обох стел виділені шийними прикрасами – гривнами.

Воїн, зображений на стелі ліворуч, має широке вусате обличчя. Складені на животі руки зігнуті під прямим кутом, їхні контури передані прямими лініями. На правому боці вирізьблено меч, на лівому – сагайдак із луком. Стела праворуч зображає чоловіка, підперезаного бойовим поясом, на якому спереду висить короткий меч, підвішений справа наліво. У правій ріці біля грудей воїн тримає ріг для вина – ритон. Його ліва рука опущена вниз до меча.

Такі статуї були водночас і надгробками, і культовими символами – їх встановлювали на вершині кургану або у центрі святилища. Їхню нижню частину вкопували у ґрунт або вставляли в отвір спеціальної кам'яної плити – бази. Є кілька гіпотез щодо того, кого зображали скіфські скульптори. Однією з найбільш імовірних є гіпотеза археолога Дмитра Раєвського, який вважає, що у скіфських антропоморфних стелах втілено образ Таргітая-Геракла – міфічного пращура скіфів та їхнього першого царя.

Ці витвори скіфської монументальної скульптури знайдено у степах України на межі ХІХ–ХХ ст.