Форма вихованців та викладачів цивільних навчальних закладів Російської імперії, зокрема й середніх, була у XIX ст. обов’язковою і слугувала засобом дисциплінування та контролю. Вона кілька разів видозмінювалася. Проте уніфікований костюм гімназистів містив елементи, що вказували на належність власника до конкретного навчального закладу. Про це зазначалося за встановлених зразком – заголовна буква назви міста та гімназії або прогімназії з номером – на металевих емблемах на головних уборах та на пряжках поясів (останні з’явилися у формі у другій половині XIX ст.). Першу київську гімназію створено 1809 р. внаслідок реформи головного народного училища. Останнє було засновано на Подолі у 1789 р., там навчалися і хлопці, і – вперше в історії міста – дівчата. Реформований заклад призначався лише для хлопців, від 1811 р. діяв за особливим статутом і розміщувався у Кловському палаці на Печерську. Звідтіля гімназія у 1857 р. перебралася до спеціально спорудженої для неї будівлі на Бібіковському бульварі (зображення додається). Серед викладачів та вихованців цього закладу чимало відомих осіб, як-от Максим Берлинський, Микола Костомаров, Микола Зеров, Михайло Булгаков, Олександр Вертинський, Михайло Терещенко тощо.
Виконуючим обов’язки уповноваженої особи з питань запобігання корупції в Національному музеї історії України є провідний фахівець з антикорупційної діяльності – Базиленко Олег Анатолійович.