Портрет Івана Мазепи. Національний музей історії України
І річ не тільки в тому, що цар обмежив автономію та переслідував прихильників Мазепи. Страх репресій був таким великим, що викликав самоцензуру. Прикладом є оклад із ікони, який зберігається в колекції Національного музею історії України. Герб гетьмана закрили зображенням двоголового орла.
Полтавська битва стала одним із наріжних каменів імперської ідеології. Це стосувалося не лише анафеми Іванові Мазепі, яку Російська церква не скасувала досі. В 1770-х роках дата битви стала відзначатися як церковне свято як у православних, так і в уніатських церквах. За важливістю подію маркували святом на одному рівні зі згадками, присвяченими апостолам та євангелістам. А в деяких літургійних календарях воно не поступалося за значущістю Різдву чи Покрові.
Фрагмент київського місяцеслова 1798 р. з фіксацією Полтавської «побєди». Національний музей історії України
Радянська ідеологія успадкувала імперські міфи. На Подолі в Києві є будинок Биковських, в якому буцімто зупинявся Петро I. 1909 року з нагоди 200-тої річниці битви під Полтавою там встановили меморіальну дошку. 1965-го радянська влада підтримала традицію та встановила нову табличку.
Та уявлення про битву під Полтавою як місце, де проявилася незламність українського духу, залишається в нашій історії. На наших теренах поширювалися власні легенди. За однією версією, гетьман вдало інсценував свою смерть, переїхав до Києва та став монахом у Печерському монастирі. Згідно з іншим варіантом, Іван Мазепа таємно постригся на Афоні.
