«У мене була мрія так заспівати українську пісню, як ніхто інший, і я її здійснив. Тому я щаслива людина», – говорив Дмитро Гнатюк.
Він – оперний співак, режисер, педагог, народний артист України, Герой України, один із перших виконавців пісень «Два кольори» та «Києве мій!», художній керівник Київського театру опери та балету, людина, яка все життя популяризувала українську пісню на батьківщині та за кордоном.
Народився 1925 року в селі Мамаївці. Нині це Чернівецька область, а тоді –територія Королівства Румунія. Зростав у звичайній селянській родині. В сім’ї було шість дітей, Дмитра змалечку привчили до праці та відповідальності. Вперше талант співака оцінили в церковному хорі в рідному селі, коли йому було вісім років. В умовах окупації закінчив румунську школу. В 20 років став солістом Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської.
Концертний репертуар Дмитра Гнатюка охоплював понад 85 творів національної та світової класики. Виступав як концертний співак, гастролював за кордоном. Мав широкий жанрово-стильовий діапазон, сильний голос, бездоганну техніку вокалу, дикції та акторської гри.
Особливе місце в творчості Дмитра Гнатюка належало пісні «Два кольори», слова якої 1964 року написав поет Дмитро Павличко, друг співака. За словами Павличка, Гнатюк «співає серцем».
В різні роки Дмитро Гнатюк був головою Музичного товариства України (1985–1990) та Київського міжобласного відділення Українського театрального товариства (1979–1985), входив до комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1976–1996) та правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара, також був членом правління Фонду сприяння розвитку мистецтв.
Дмитро Гнатюк помер 29 квітня 2016 року в Києві на 92-му році життя. Похований на Байковому кладовищі.
Варто пам’ятати такі слова Дмитра Гнатюка: «Ми, українці, нарешті здобули свою незалежність. Дорожіть цим, плекайте це, тіштеся цією незалежністю, бо вона відкриває великі перспективи – мати свою державу і бути господарем на своїй землі» (з інтерв’ю виданню «Молода Україна», авторка Ліна Кушнір).
В колекції Національного музею історії України зберігається сорочка Ярослави Плав’юк – дружини останнього президента Української Народної Республіки в екзилі Миколи Плав’юка. Сорочка вишита червоними та чорними нитками, наче в пісні «Два кольори», знаковій для творчості Дмитра Гнатюка.
Сорочка зшита з домотканого полотна. Привертає увагу вишивка на рукаві у вигляді п’яти вертикальних смуг ромбовидного геометризованого орнаменту. Біля манжету рукав декоративно закладений у збори (брижі). Також сорочка зашита орнаментами у вигляді гілочок троянд, грон винограду та листя. Сорочку вишила Євстахія Алиськевич в 1930-х роках на Тернопільщині. Пізніше невістка майстрині подарувала вбрання Ярославі Плав’юк.
Підготувала Ольга Голдованська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України
