15 грудня відзначають Міжнародний день чаю. Неофіційне свято запровадили з ініціативи міжнародної організації – Центру освіти та спілкування.

Чайна церемонія – це ритуал процесу заварювання чаю і чаювання, який спочатку був поширений в азійських країнах. Для цього дійства використовують спеціальне начиння, а чайний столик зазвичай прикрашають статуеткою чайного божества. Також потрібно прогріти посуд, закипʼятити воду та насипати чай для заварки в особливу коробочку. Потім чайник наповнюють сухим чаєм, закутують у рушник, збовтують і нагрівають, розгойдуючи з боку в бік – так відбувається «пробудження» чаю. Коли в заварнику нічого не залишається, у нього доливають кипʼячену воду, і церемонія триває. Переважно чай заливають від трьох до семи разів.

Культура чаювання в Україні відома впродовж багатьох віків. Люди пили відвари трав та гілочок дерев, травʼяні настої, узвари із сухофруктів, Традиційний нині чай завезли з Китаю до України в ХVII ст. Саме через Київ чай потрапляв до Європи. Спочатку його використовували як ліки, здебільшого в аристократичних колах, і лише з кінця ХVIII ст. стали вживати як тонізуючий напій.

У ХIХ ст. чай став повсякденним загальновживаним напоєм. Для чаювання почали виготовляти спеціальні сервізи, якими прикрашали оселю, ставили їх у серванти.

В фондовому зібранні Національного музею історії України зберігаються чайники для заварювання та чайні сервізи. Одним із представлених експонатів є чайник із сервізу «Казка». У 1983 р. його виготовили на Полонському заводі художньої кераміки. Художник Гопанюк К. І.

Підготувала Ольга Голдованська, старша наукова співробітниця